лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


ЯЛИНА ЄВРОПЕЙСЬКА - Ель обыкновенная

(смерека, ялиця)
Picea abies

Високе, вiчнозелене дерево родини соснових заввишки до 40 м. Листки (хвоїнки) колючi, шорсткi, чотириграннi. Чоловiчi шишечки червонуватi, розмiщенi на кiнцях молодих гiлочок. Нестиглi шишки зеленi або фiолетовi, стиглi - бурi, видовженi, повислi. Росте в лiсах Карпат. Використовують нестиглi зеленi шишки, бруньки, молодi пагiнцi, хвою, живицю (смолу) i продукти її переробки. Бруньки заготовляють до початку розпускання. Молодi пагони - коли їх довжина становить 3 - 4 см. Бруньки, хвоя i нестиглі зелені шишки ялини звичайної мiстять вiтамiни (А, В, С, Е, К), ефiрну олiю, смоли, дубильнi речовини, мінеральні речовини (солi залiза, марганцю, мiдi, алюмiнiю, хрому), феноли. Застосовують вiдвар бруньок як вiдхаркуючий засiб при пневмонiї, бронхiтах, ангiнi. Мазь із живицею служить для лiкування гнiйних ран i фурункулiв. Сироп iз пагiнцiв - при iнфарктi мiокарда. В комплексi з листям шовковицi та грецького горiха - при безплiддi у чоловiкiв. Відвар бруньок, який має дезинфікуючі, відхаркувальні, сечогінні, жовчогінні, потогінні, знеболювальні властивості дають усередину при запаленнях верхніх дихальних шляхів. Внутрiшньо - вiдвар бруньок ялини (1:20) приймати по 2 ст ложки тричі на день пiсля їди. При безплiддi у чоловiкiв використовують молоді пагiнцi ялини, листя шовковицi, грецького горiха i iсландський мох по 100 г кожного. Все треба добре перемiшати. На 2 ст ложки вказаної сумiшi додати 1 ч ложку насiння льону i варити 10 хв в 500 мл води. Приймати по 50 мл через 2 год пiсля їди. Галенові препарати ялини застосовують при захворюваннях серця i дихальних шляхів (бронхіт), атеросклерозі, стенокардії, гіпертонічній хворобі, хворобах печінки і селезінки використовують сироп iз свiжих пагiнцiв (1 частину пагiнцiв засипають 5 частинами цукру, у темне але тепле мiсце на 20 днiв, сироп зливають). Приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди на протязi 30 днiв.Після 20-денної перерви, курс лiкування можна повторити. Таких курсiв проводять чотири на рiк. Зовнiшньо - настiй бруньок (1:10) служить для iнгаляцій, ванн. Для лiкування фурункулiв використовують мазь із меду, воску, живицi та оливкової олiї (1:1:1:1). Всі компоненти перемiшують, розтоплюють, потiм охолоджують. Отриману мазь накладають на фурункули. Настій бруньок ялини (1:20) для інгаляцій. Відвар бруньок 500 г варять 30 хв у 5 л води і одержаний відвар додають до повної ванни, яку приймають тричі на тиждень. Надiйним способом позбутися ран i виразок вважається мазь із 100 г оливкової олiї, 8 г жовтого воску, 5 г бiлого воску, 20 г смерекової живицi, 1 г ладану, 1 ст ложки несоленого вершкового масла. Все це треба кип'ятити 10 хв, постійно помішуючи i знiмаючи пiну з поверхнi. Готову мазь викласти в баночку. Намазувати мазь тонким шаром на марлю i прикладати до ран, порiзів. Ця мазь вилiковує навiть дуже старi i занехаянi рани (крiм сифiлитичного походження).


ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ - Мoжжевельник обыкновенный

(ялівець, яловець, ялувець, божевельник, боровиця, ялинець, джанєпiна, джарап, джарапин, дженяпіна)
Juniperus communis

Вiчнозелений кущ або невелике, дерево родини кипарисових заввишки до 6 м. Дводомна або однодомна рослина. Молодi пагони червонувато-бурi, триграннi. Листки жорсткi, хвоєподібні, лiнiйно-шилоподібнi, колючi, ясно-зеленi. Чоловiчi шишечки жовтi, на зразок колоскiв. Жiночi шишечки складаються з кiлькох насiнних лусок i трьох насiнних зачаткiв, якi нагадують зеленi бруньки. Пiсля запліднення луски жiночої шишечки зростаються й утворюють соковиту зелену шишко-ягоду. Стиглi шишкоягоди кулястi, чорнi з сизою поволокою до 10 мм в дiаметрi. Запилюється у квiтнi - травнi. Шишкоягоди достигають наступного року восени, тому на одному кущi можна побачити i зеленi i чорнi шишкоягоди. Росте у пiдлiсках хвойних лiсiв Карпат, його культивують як декоративну рослину. Заготовляють шишко-ягоди восени. Вживають свіжими або сушать. Плоди ялівцю мiстять флавоноїди, смоли, ефiрну олiю, органiчнi кислоти (яблучну, оцтову, мурашину, глiколеву), дубильнi речовини, цукри, пектини, солi калiю. Препарати яловцю пiдвищують дiурез, дезинфiкуюче дiють на сечовидiльнi шляхи, проявляють протизапальну i аналгезуючу дiю, посилюють видiлення шлункового соку та жовчi, пiдвищують тонус i перистальтику шлунково-кишкового тракту, розрiджують i сприяють відходженню харкотиння. Застосовують при циститах, гiпоацидних гастритах, гепатитах, набряках, холангiтах, атонiї кишечника, бронхiтах, ревматизмi, подагрi, кашлi, пневмонiї, злоякiсних пухлинах, анемiї. Внутрiшньо - настiй шишкоягiд (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 5 год), приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день пiсля їди. Свiжi плоди: при захворюваннях дихальних шляхiв вживають в перший день - 5 плодiв (насiння випльовувати), в наступнi 15 днiв додавати щодня по 1 плоду, а потiм зменшувати до п'яти. При виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки використовують таке вино: 1 ст ложка плодiв ялівцю, 5 ст ложок корiння i листя кропиви залити 1 л червоного сухого вина i настоювати 48 год, додати 4 ст ложки меду i варити 30 хв). Приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - вiдвар плодiв ялівця (1:10, варити 10 хв, коли охолоне додати 500 мл до ванни при подагрi, мiозитi, ревматизмi, висипах на шкiрi.


ЯСЕН ЗВИЧАЙНИЙ - Ясень высокий

(ясінь)
Fraxinus excelsior

Листопадне дерево родини маслинових заввишки до 30 м. Кора сіра, на молодих гілках зеленувато-сіра збілуватими сочевичками. Листки непарно перисті, супротивні, 15 - 20 см завдовжки, листочки голі, довгасті або ланцетні, по краю зубчасті, загострені, сидячі, лише знизу по жилках волосисті. Квітки без оцвітини, двостатеві, чоловічі, зібрані в короткі грона, які виходять пучками з пазух торішніх листків. Цвіте у травні. Плід - лінійно-ланцетна крилатка, на верхівці тупа або з виїмкою, гола. Росте в парках як декоративна рослина, листяних лісах по всій території України. Для медичних потреб використовують кору і листя. Кору збирають навесні, з молодих гілок. Листя заготовляють у травні - червні. Листя ясена містить флавоноїди, ефірні олії, дубильні речовини, органічні кислоти, вітаміни, кумарини, мінеральні та інші речовини. У корі ясена є фенологлікозид сирингін, таніди, манніт, інозит, аскорбінова кислота, кумарино-глікозид фраксин, кверцетин, яблучна кислота та інші. Галенові препарати ясеня використовують як кровоспинний, жовчогінний, протизапальний, послаблюючий, сечогінний та глистогінний засіб. Настій кори або листя ясеня дають всередину при ревматичних захворюваннях, особливо ревтматоїдному поліартриті, хворобах печінки, нирковокам'яній хворобі, жовтяниці, спастичному коліті й маткових кровотечах. Використовують препарати ясеня і як зовнішній засіб: свіжий сік листків ясеня закапують у вухо при запаленні його, а подрібнене до стану кашки листя і кусочки свіжої кори прикладають до ран. Внутрішньо - настій кори або листя ясеня звичайного (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу настоюють 40 хв, процідити). Приймати по 50 мл 4 рази на день. При нирковокам'яній хворобі використовують суміш кори ясеня звичайного, листя брусниці, трава материнки звичайної і шишок хмелю у співвідношенні 6:3:2:1, заливають 1 л окропу, кип'ятять 10 хв і одержаний відвар п'ють по 50 мл тричі на день (курс лікування 3 - 4 тижні). Зовнішньо - настій кори або листя ясеня (1:20) настояти 40 хв використовують для компресів, обмивання ран, пролежнів.