лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


РАННИК ВУЗЛУВАТИЙ - Норичник узловатый

Scrophularia nodosa

Багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Має бульбоподібне потовщене кореневище. Стебло прямостояче, просте, до 100 см заввишки, гладеньке. Листки супротивні, черешкові, пилчасті, видовжено-яйцеподібно-довгасті або ланцетно-довгасті, гострі до 16 см завдовжки і до 8 см завширшки. Квітки дрібні, двостатеві, неправильні, зібрані у довге волотисте суцвіття; віночок глечико-дзвоникоподібний, зеленаво-бурий, з двогубим п'ятилопатевим відгином і з нижньою лопаттю, яка відігнута донизу, верхня частина і спинка буро-червоні. Чашечка в 2,5 - 4 рази коротша за віночок. Цвіте з травня до серпня. Плід - коробочка. Росте повсій території України на луках, серед чагарників, у лісах. Для виготовлення галенових лікарських форм, використовують траву і кореневище рослини. Траву заготовляють в період цвітіння зрізуючи верхівки стебел завдовжки до 30 см. Кореневища копають восени. Трава і кореневища ранника вузловатого містять алкалоїди, флавоноїд (сесперидин), дубильні й смолисті речовини, отруйний сапонін, органічні кислоти, мінеральні речовини (мікро- та макроелементи), вітаміни. При призначенні всередину галенові препарати ранника виявляють дермотонічну, протиалергічну, болетамувальну, протисверблячу дію. В народній медицині застосовують настій кореневища ранника вузловатого при сверблячих висипах на шкірі й запаленні лімфатичних вузлів, скрофульозі, зобі, новоутвореннях і суглобовому ревматизмі. Настій трави ранника вузловатого при кропив'янці. При зовнішньому застосуванні галенові препарати ранника вузловатого діють протизапально, тамують біль, заспокоюють свербіння, прискорюють гоєння ран. Настій кореневища ранника вузловатого використовують для компресів (тричі на день при фурункулах і свербінні шкіри), примочки (тричі на день при геморої) і полоскання горла (при ангінах). Свіжу потовчену траву або порошок із висушеної трави використовують для присипання тривалонезаживаючих ран для швидшого їх гоєння. Припарки з висушеної трави застосовують при абсцесах, фурункулах. Внутрішньо - 1 чайну ложку кореневища ранника вузловатого настоюють на 200 мл окропу, охолоджують і одержаний настій випивають за день ковтками; 5 г трави настоюють на 200 мл окропу і одержаний охолоджений настій випивають протягом дня за 3 прийоми. Зовнішньо - полоскання, примочки і компреси з відвару кореневищ (2 ч ложки висушеної сировини на 200 мл окропу, варити 20 хв, процідити). При використанні галенових препаратів ранника слід дотримуватися обережності, тому, що відноситься до отруйних рослин.


РЕДЬКА ПОСІВНА ЧОРНА - Редька посевная

Raphanus sativus

Овочева коренеплідна, дворiчна рослина родини капустяних. У перший рiк розвиває розетку лiроподібних перистонадрiзаних листкiв i коренеплід, на другий рiк - квiтконосне стебло i насiння. Стебло прямостояче, розгалужене, до 100 см заввишки. Квiтки дрiбнi, двостатевi, правильнi, бiлi у китицях, оцвiтина подвiйна, чотиричленна. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - веретеноподiбний товстий роздутий стручок. Вирощують на городах як овочеву i лiкарську рослину. Використовують свiжi коренеплоди i насiння. Коренеплоди зберiгають у пiдвалах у вологому пiску. Коренеплоди мiстять цукри, бiлки, амiнокислоти, клітковина, ферменти (дiастаза, каталаза, глюкозидаза, оксидаза), вiтамiни, антоцiани, органiчнi кислоти, лiпiди, органiчнi сполуки сiрки, солi калiю (до 1 г %), мiкро- та макроелементи. В насiннi є жирна й ефiрна олiї. Експериментальними дослiдженнями встановлено, що свiжий сік редьки має дiуретичнi, жовчогiннi властивостi, крім того, він пiдвищує толерантнiсть органiзму до вуглеводiв (при цукровому дiабетi), наділений фiтонцидними, відхаркувальними, протикашльовими властивостями; посилює секрецiю залоз шлунка i кишечника (за рахунок наявностi органiчних сполук сiрки). Всередину застосовують сік редьки при токсичних гепатитах, цирозах печiнки, холециститах, жовчнокам'янiй хворобi, порушеннi серцевого ритму, кардiоневрозах, гіпоацидному гастритi, атонiї кишечника. У поєднаннi з медом сік редьки п'ють при бронхiтах, захриплостi, коклюшi, вiдсутностi апетиту. При паралiчi язика необхiдно жувати редьку. Сік редьки разом із соком моркви та буряка 1:1:1 вживають при анемiї, злоякiсних пухлинах. Внутрiшньо - свiжий сік п'ють по 1 ст ложцi тричі на день. При коклюшi та кашлi застосовують слiдуючу лiкарську форму; миють редьку, вирiзають у ній середину i заповнюють до половину бджолиним медом, настоюють у теплому мiсці 3 доби). Приймають по 1 ч ложцi 4 рази на день. Насіння редьки дієвий засіб проти вітіліго - для цього необхідно щодня споживати по 2 г насіння, ретельно розжовуючи . Зовнiшньо - для мiсцевого лiкування використовують сік i насiння редьки. Свiжим соком промивають гнiйнi рани, виразки, розтирають дiлянки шкiри при мiозитах, радикулiтах, артралгiях.


РЕП'ЯШОК ЯЗИЧКОПОДІБНИЙ - Ротоглавник язычковидный

(реп'яшок пряморогий)
Сeratocephala testiculata

Однорiчна трав'яниста шерстисто-волохата рослина родини жовтцевих. Квiтконоснi стебла заввишки до 10 см, одноквiтковi. Листки пальчастороздiльнi зiбранi в прикореневу розетку. Квiтки двостатевi, п'ятипелюстковi, свiтло-жовтi. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - сiм'янка. Росте на пiдвищених вiдкритих мiсцях та вигонах. Використовують свiжу траву або сiк рослини. Встановлено, що препарати реп'яшка язичкоподібного мають ранозагоювальнi властивостi. Позитивно дiють при фурункулах, виразках, пiодермiї, очищає рани вiд гною, прискорює розсмоктування запальних набрякiв, посилює грануляцiю та епiтелiзацiю тканин. Зовнiшньо - свiжий або концентрований за допомогою 20% розчину спирту сік служить для обробки пошкоджених дiлянок тiла. Свiжу подрiбнену траву прикладають до пошкоджених мiсць тiла. У свіжому вигляді при прийомі всередину рослина отруйна.


РИЦИНА ЗВАИЧАЙНА - Клещевина обыкновенная

Ricinus communis

Однорiчна рослина (в культурi) родини молочайних. Стебло прямостояче, порожнисте. Листки великi, черговi, пальчасторозсiченi. Квiтки одностатевi, однодомнi, зiбранi в китицеподібнi суцвiття. Цвiте у серпнi. Плід - тригранна коробочка. Культивується як олiйна i декоративна рослина. У фармацевтичнiй промисловостi iз насiння рицини отримують рицинову олiю. Отруйним є насiння рицини звичайної. Дiючі речовини - токсальбумiн, рицин, рицинiн. Важке отруєння розвивається уже при споживаннi 3 - 4 насiнин, а 6 - 20 насiнин рицини призводить до смертi. Насiння рицини звичайної має ентеротоксичну, гемотоксичну (викликає гемолiз i аглютинацiю еритроцитiв), гепатотоксичну дію, пригнічує активність центральної нервової та серцево-судинної системи. Симптоми отруєння: через 1 - 3 днi пiсля вживання насiння рицини звичайної з'являються нудота, блювання, болi в животi, головний бiль, сонливiсть, втрата орiєнтацiї i свiдомостi, цiаноз, порушення роботи серця, судоми, анурiя, гематурiя, у сечi - бiлок i цилiндри, пiдвищується температура тiла. Смерть настає при явищах колапсу. Лiкування: викликати штучно блювання; промивання шлунка, активоване вугiлля в 2% розчинi натрiю гідрокарбонату, сольовi послаблюючi засоби, обволікувальні засоби (крохмальна слизь), переливання кровi. Ввести розчин кофеїну натрiю бензоат 20% - 2 мл, мезатон 1% - 1 мл, при судомах - сибазон, при болях - промедол 1% - 1 мл, атропiну сульфат або метацин, 0,1% - 1 мл, при порушенні роботи серця - серцеві глікозиди (строфантин або корглікон), вдихання кисню.


РІЖКИ МАТКОВІ - Спорынья пурпурная

(бабка, баб'ячий зуб, воронячі кігті, головня, житниця, житнi рiжки, матковi рiжки, омилок, рiжок-у-житi, спір, спориння, шалениця)
Claviceps purpurea

Паразитний гриб класу сумчастих, що пошкоджує зав'язь понад 100 культурних i дикорослих злакiв. Паразитують здебільшого на житi. Матковi рiжки мiстять алкалоїди (ерготамiн, ерготоксин, ергометрин, ергостерин), гiстамiн, тирамiн, бетаїн та iншi речовини. Алкалоїди маткових ріжок мають психотропну, нейротоксичну дiю, зумовлену збуджувальним, а потiм пригнiчувальним ефектом на центральну нервову систему, зокрема на альфа-адренорецептори з вираженим судинорозширювальним ефектом, що супроводиться зниженням артеріального тиску. Симптоми отруєння: залежать вiд клiнiчної форми, яка проявляється у виглядi гангрени (гангренозна форма) або судом (конвульсивна форма). Гангренозна форма (ерготизм) розвивається внаслiдок того, що у великих дозах алкалоїди ріжок (особливо ерготоксин) викликають пошкодження ендотелiю судинної стiнки. З цiєю особливiстю дiї зв'язаний i розвиток тромбангiїта (гангрена окремих дiлянок тiла). Найважчою формою отруєння є конвульсивна, яка характеризується психiчними розладами. Як правило, психоз розвивається на 2 - 3-й тиждень, але при важкiй iнтоксикацiї може спостерiгатись ранiше (3-й день) після їх попадання в організм. З'являються нудота, блювання, пронос, кишечнi колiки, болi в животi, безсоння, головний бiль, сильна втома i оглушенiсть, збудження центральної нервової системи, психоз, галюцинацiї, судоми, втрата свiдомостi, у вагiтних жiнок можливi викидні. Лiкування: промивання шлунка водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi засоби (магнiю або натрiю сульфат - 25 г на 500 мл води). Вводять пiд шкiру розчини апоморфiну гiдрохлорид 1% - 1 мл, кофеїну натрiю бензоат 20% - 1 мл, камфори олiйний 20%-2 мл, сибазону 0,5% - 2 мл, димедролу 1%-1 мл. При спазмах судин вдихати амiлнiтрит, нiтроглiцерин - пiд язик, папаверину гiдрохлорид 2% - 2 мл пiд шкiру, внутрiшньовенно розчин глюкози. При психозах вводять внутрiшньом'язово розчин аміназину 2,5% - 2 мл. Внутрiшньом'язово при судомах вводять розчин барбамiлу 10% - 5 мл або хлоралгiдрат у клiзмi (0,5 г). При серцевiй недостатностi внутрiшньовенно вводять розчин строфантину 0,05% - 1 мл разом з розчином глюкози, або розчин корглікону 0,06% - 1 мл.


РОДІОЛА РОЖЕВА - Родиола розовая

(золотий корiнь, карпатський женьшень, олiвник)
Rhodiola rosea

Багаторiчна трав'яниста сизо-зелена рослина родини товстолистих. Має веретеноподiбний м'ясистий корiнь, який переходить у дерев'янисте сторчове багатоголове кореневище. Стебло прямостояче, просте, до - 40 см заввишки. Листочки чергові: у верхнiй частинi стебла - зближенi, сидячi, м'ясистi, голi, вузьколанцетнi. Квiтки правильнi, одностатевi, дводомнi з чотиричленними квiтковими колами у верхівковому густому суцвiттi. Пелюстки видовженi або лiнiйнi, жовтi або зеленуватi, в чоловiчих квiтках 3 - 4 мм завдовжки, в жiночих - недорозвиненi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - довгаста листянка. Росте в Карпатах по берегах гiрських рiчок, на скелях. Для виготовлення лiкарських форм викопують кореневище з коренями родіоли рожевої у перiод кiнця цвiтiння рослини. Корiння родiоли мiстить глiкозиди, флавоноїди, дубильнi речовини, ефiрну олiю, органiчнi кислоти, мікроелементи (марганець, кадмiй, цинк, титан, селен, хром), вітаміни. Галенові препарати родіоли рожевої застосовують при перевтомi, недокрiв'ї, захворюваннях шлунка (гастрити), імпотенції, неврозах, вегетосудиннiй дистонiї, гiпотонiї. Препарати родiоли рожевої проявляють адаптогеннi, загальностимулюючі властивостi (пiдвищують опірність органiзму до несприятливих факторiв зовнішнього середовища), покращують роботу центральної нервової системи. Внутрiшньо - екстракт родiоли рiдкий по 25 крапель тричі на день за 20 хв до їди. Настiй кореня родіоли (1:20) приймати по 2 ст ложки на день. Зовнішньо - настій коріня родіоли рожевої (1:10) вакористовують для промивання та обробки ран.


РОДОВИК ЛІКАРСЬКИЙ - Кровохлёбка лекарственная

(багровець, грижник, зілля їжаче, кровоголовка, красноголовка, радовик, рядовик, стягникров, суховолотиць, сухозлотиця, татарник, чорноголовка)
Sanguisorba officinalis

Трав'яниста багаторiчна рослина родини розових. Має коротке здерев'янiле розгалужене кореневище i додатковi коренi. Стебло прямостояче, до 150 см заввишки, ребристе, вгорi розгалужене, всерединi порожнисте, як i листки - зовсiм голе, блискуче. Листки непарноперистi, з багатьма видовжено-яйцеподібними або елiптичними, серцеподібними при основi й округлими на верхiвцi, пилчасто-зубчастими по краю, цупкими темно-зеленими зверху i сизуватими знизу листочками. Прикореневi листки зiбранi розеткою на довгих черешках. Квiтки правильнi, двостатевi, безпелюстковi, в яйцеподібних головках на довгих прямих квiтконосах. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - однонасiнний горiшок. Росте на заливних луках, по берегах рiчок, узлiссях. Для виготовлення лiкарських форм використовують кореневище родовика лікарського з корiнням. Викопують коріння восени, коли надземна частина починає в'янути. Корiння i кореневище родовика лікарського мiстять дубильнi речовини, органiчнi кислоти, ефiрну олiю, сапонiни, флавоноїди, гiркоти, вiтамiни (А, С, К), цукри, мiнеральнi речовини (макро- та мікроелементи). Галенові препарати родовика лікарського мають судинозвужувальнi (при місцевому впливі), в'яжучi, протизапальнi, кровоспиннi, ранозагоювальні властивостi. Застосовують галенові препарати родовика лікарського при кровотечах, холециститах, ентероколiтах, ангiнi. Місцево - при кольпiтах, ерозіях, флебiтах, виразках, гнійних незаживаючих ранах. Внутрiшньо - екстракт родовика рiдкий по 40 крапель тричі на день. Вiдвар кореневища родовика лікарського (1:30) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - вiдвар кореневища (1:20) служить для полоскання, примочок, спринцювань.


РОЗРИВ-ТРАВА ДРІБНОКВІТКОВА - Недотрога мелкоцветковая

(неруш мене, нетикалка, не чiпай-мене, розпорсник лісовий, слабівник)
Impatiens parviflora

Однорiчна трав'яниста рослина родини бальзамiнових. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки. Листки елiптичнi або яйцеподібнi, загостренi, по краю - гостропилкозубчастi. Квiтки зигоморфнi, блiдо-жовтi; шпорка пряма. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка. Росте в Карпатах у тiнистих вологих мiсцях. Для виготовлення галенових препаратiв використовують усю рослину. Трава рослини мiстить флавоноїди, вiтамiни, органiчнi кислоти, нафтохiнон. Галеновi препарати здатнi посилювати скорочення матки i зупиняти кровотечу, мають седативну, гiпотензивну, антитоксичну дiю. Застосовують при гiпертонiчнiй та нирковокам'янiй хворобах, неврозах, маткових кровотечах, при слабiй родовiй діяльності (для прискорення пологiв). Мiсцево - для лiкування ран i геморою. Внутрiшньо - настiй (10 г подрiбненої трави з корiнням на 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день. Зовнiшньо - настiй (1:10) служить для промивання ран, сидячих ванн при геморої.


РОЗТОРОПША ПЛЯМИСТА - Расторопша пятнистая

Silybum marianum

Однорічна або дворічна рослина родини складноцвітих. Стебло прямостояче, масивне, борозенчасте, голе або опушене волосками, нерозгалужене або малорозгалужене, заввишки до 150 см. Прикореневі листки великі, сильно зморщені, перисті, довжиною до 100 см, голі на черенках, стеблові листки чергові, сидячі, з білими сітчастими жилками і жовтувато-білими колючками. Квітки зібрані у суцвіття - кошики, які розміщені поодиноко на розгалужених стеблах, великі до 4 см в діаметрі. Квітки всі трубчасті пурпурово-червоні. Цвіте у травні - серпні. Плід - сім'янка чорна з сірими краплинками і чубчиком із волосків на кінці, завдовжки до 20 мм, блискучі. На території України розторопшу плямисту культивують як лікарську рослину. Для виготовлення галенових лікарських препаратів використовують насіння та плоди рослини. У плодах розторопші містяться флавоноїди (силімарин - силібін), на яких закладено гепатопротекторний принцип їх дії. Згідно сучасним знанням, гепатопротекторна речовина, яка міститься у дозрілому насінні рослини, названа силімарином, включає слідуючі сполуки: силібін, дегидросилібін, силідіанін та силікристин. Крім того, плоди містять один стереоізомер ізосилібін. Із сировини ізольовані і інші сполуки, які не мають суттєвого згначення для основної дії рослини - кверцетин та інші. У рослині містяться також вітаміни, мікроелементи. Галенові препарати розторопші проявляють жовчогінну, гепатопротекторну, холеретичну, мембаностабілізуючою активністю. Препарати розторопші застосовують при захворюваннях печінки та шлунково-кишкового тракту, гепатиті, холециститі. Внутрішньо - насіння розторопші плямистої (30 г подрібненого насіння залити окропом 500 мл і варити до тих пір, поки кількість не зменшиться на половину. Пити по 1 ст ложці кожну годину. Можна використовувати подрібнене насіння до порошка по 1 ч ложці 5 разів на день. На основі флавоноїдів фармацевтичною промисловістю розроблені препарати - таблетки силібор, легалон.


РОЗХІДНИК ЗВИЧАЙНИЙ - Будра обыкновенная

(блащик, будра плющовидна, зілля яблуневе, лiсова м'ята, кiнська м'ята, костянка, котячi бульби, котовник, котяча м'ята, котячка, коцурник, мудики, котячі яйця, розхiдник плющовидний, шандра)
Glechoma hederacea

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло лежаче, вкорiнене, з висхiдними чотиригранними голими в нижнiй частинi й розсiяно опушеними короткими волосками вгорi, квiтконосними гiлочками до 40 см заввишки. Листки супротивнi, черешковi, з ниркоподібною, серцеподібно-трикутною пластинкою, майже голi або опушенi короткими волосками. Квiтки неправильнi, рiзнорiднi, в пазушних 1 - 3 квiткових дихазiях. Чашечка трубчаста, невиразнодвогуба, з п'ятьма трикутно-ланцетними гострими на кiнцях зубцями, коротшими за трубочку. Вiночок синьо-фiолетовий, двогубий, зовнi короткопухнатий. Цвiте у квiтнi - серпнi. Плід - горiшок. Росте на узлiссях, луках, берегах рiчок, озер, як бур'ян у садах, городах i полях. Для виготовлення лiкарських форм збирають траву пiд час цвiтiння. Трава мiстить сапонiни, ефiрнi олiї, органiчнi кислоти, дубильнi речовини, вiтамiни, амiнокислоти, мiнеральнi речовини. Галеновi препарати розхiдника посилюють апетит, активiзують процес травлення, стимулюють обмiн речовин, мають антисептичнi, болетамувальнi, вiдхаркувальнi, протизапальнi властивостi. Застосовують при захворюваннях дихальних шляхiв (ларингiт, трахеїт, коклюш, бронхiальна астма, бронхiт), гастриті, холециститі, гепатиті (особливо при неспецифічних хворобах печінки, що проявляються недостатнім виділення жовчі), набряках, від кровохаркання, для підвищення апетиту, як тонізуючий і вітрогонний засіб. Ефективними вважаються препарати розхідника при захворюваннях селезінки й нирок. Внутрiшньо - настiй (1 ч ложка сухої трави на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки на день. Зовнiшньо - компреси, примочки з настоєм (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу) при сльозотечі та кон'юнктивіті, для промивання ран, виразок і опіків, для компресів при фурункулах, гнійних набряках. Міцною настоянкою розхідника на оцті лікують коросту, натираючи уражені місця. Свіжий сік втягують у ніс при мігрені.


РОМАШКА ЛІКАРСЬКА - Ромашка лекарственная

(камiлка, камiлiя, комілка, комілотея, роман дробний, роман-зілля, романець, романичка, романиця, романок, ромашка аптечна, ромнянок, руменка, румено, рум'яник, рум'янка)
Chamomilla recutita (Matricaria chamomilla)

Однорiчна рослина родини айстрових. Стебло пряме, цилiндричне, голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Листки черговi, голi, сидячi, перисторозсiченi. Квiтки язичковi, маточковi, бiлi, серединні - двостатеві, трубчасті, жовті, п'ятилопатеві зверху . Цвiте у травнi - серпнi. Плід - сiм'янка. Росте як бур'ян на полях i городах, в садах, на пустирях. Для виготовлення лiкарських форм використовують висушенi квiтковi кошики. Збирають кошики пiд час цвiтiння. Квiтки ромашки мiстять ефiрнi олiї (хамазулен), органiчнi кислоти, кумарини, мiнеральнi солi, глiкозиди, вiтамiни. Ромашка лiкарська жовчогінна, збуджує апетит, знiмає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальнi, заспокiйливi властивостi. Застосовують препарати ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колiтах, циститах, пiдвищенiй кислотностi шлункового соку, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, злоякiсних пухлинах, зобі, для обробки гнiйних ран i виразок, примочок при кон'юнктивiтах, дерматитi, опiках (для запобiгання утворення пухирцiв), для спринцювань при кольпiтi. Настiй суцвiть ромашки на олiї використовують для натирання при ревматизмi та подагрi. Внутрiшньо - настiй суцвiть (4 ст ложки суцвiть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день пiсля їди. Зовнiшньо - компреси, примочки, обмивання, полоскання (настiй суцвiть, 1:10). Ромашкова олiя: (4 ст ложки суцвiть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олiї нагрiвають до кипiння i настоюють 10 днiв, опiсля процiджують. Застосовують при опiках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрiбно помелене суцвiття розтирають з бiлим вазелiном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для попередження утворення пухирцiв при опiках.


РОСИЧКА КРУГЛОЛИСТА - Росянка круглолиста

(мухоловка, очки царівни)
Drosera rotundif0lia

Багаторічна трав'яниста комахоїдна рослина родини росичкових. Стебло квітконосна, прямостояче, до 30 см заввишки, безлисте, в кілька разів довше за листки. Листки в прикореневій розетці, простерті, з довгим черешком і з круглою або впоперек овальною пластинкою, зверху і з країв вкриті головчастими червоними волосками. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в однобічній китицеподібній завійці. Цвіте з червня до серпня. Плід - коробочка. Росте на торфових болотах, болотистих місцях. Для виготовлення галенових препаратів використовують траву росички, яку заготовляють в період цвітіння рослини. Трава росички містить нафтохінони, флавоноїди, протеолітичні ферменти, органічні кислоти (винну, бензойну, яблучну, янтарну), пігменти, дубильні речовини, вітаміни, ефірні олії, мінеральні солі (багато кремнезему, сполуки заліза, магнію, фосфору, кальцію, марганцю). Препарати росички виявляють антибактеріальні, спазмолітичні, болетамувальні, відхаркувальні, сечогінні, седативні ефекти. Застосовують при простудних захворюваннях, кашлі, коклюші, фарингіті, ларингіті, бронхіальній астмі, надмірній збудливості нервової системи, епілепсії, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, цукровому діабеті. Свіжий сік рослини використовують як зовнішній засіб для лікування бородавок, мозолів, мікозів та закапують в очі з більмом. Внутрішньо - настій трави (20 г сировина на 400 мл окропу, настояти протягом 2 годин). Пити по 50 мл тричі на день до їди. Настойку (1:5) на горілці. Пити по 15 крапель 4 рази на день до їди.


РУТВИЦЯ ОРЛИКОЛИСТА - Василистник водосборолистный

(животик, оксамит коштовний, рутка дика, чортова м'ята)
Thalictrum aquilegifolium

Трав'яниста багаторiчна гола рослина родини жовтцевих. Стебло прямостояче, розгалужене, до 100 см заввишки. Листки черговi, з плiвчастими прилистками, трикутнi, 2 - 3 - перистi. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi щиткоподібною волоттю, оцвiтина проста, чашечкоподібна, нитки тичинок угорi розширенi, блiдо-лiловi. Цвiте у травнi - червнi. Плоди - повислi на плодонiжках, крилатi по ребрах сiм'янки. Росте в лiсах Карпат. Для виготовлення галенових препаратiв зрізають траву і верхівки стебел пiд час цвiтiня. Рослина мiстить алкалоїди (iзокоридин, тальмiн, магнофлорин, берберин), вітаміни, кумарини, флавоноїди (кемпферол, кверцетин, апiгенiн, лютеолiн), органiчнi кислоти, мінеральні речовини, макро- та мікроелементи. Галеновi препарати рутвицi проявляють антибактерiальнi, протизапальнi, болетамувальнi, сечогiннi, кровоспиннi властивостi. Використовують при набряках, кровотечах, епілепсії, малярiї, ревматизмi. Свiже листя рутвиці орликолистої застосовують для лікування опрiлостей мiж пальцями нiг, гнiйних ран i шкiрних захворювань. Внутрiшньо - настiй трави рутвиці (1 ч ложка сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки двічі на день пiсля їди. Зовнiшньо - товчене свiже листя прикладають до пошкоджених дiлянок шкiри. Симптоми отруєння: нудота, блювання, болi в животi, алергiчнi реакцiї, порушення функцiї печiнки. Лiкування: промивання шлунка, активоване вугiлля, послаблюючi засоби, гепатопротектори (токоферолу ацетат 30% - 1 мл, карсил, силiбор).


РУТКА ЛІКАРСЬКА - Дымянка лекарственная

(дика рута, димниця)
Fumaria officinalis

Однорічна трав'яниста гола сизувато-зелена рослина родини руткових. Стебло висхідне або прямостояче, розгалужене, до 30 см заввишки. Листки чергові, черешкові, двічі перисто розсічені на вузькі довгасто-лінійні частки. Квітки двостатеві, неправильні, в пазушних китицях, віночок з чотирьох пурпурових неоднакових пелюсток. Цвіте з квітня до вересня. Плід - приплюснутокулястий горішок. Росте по всій території України як бур'ян на полях, городах, засмічених місцях. Для виготовлення галенових препаратів використовують траву, яку збирають під час цвітіння рослини. Трава рутки лікарської містить алкалоїди, дубильні речовини, смоли, мінеральні речовини, мікро- та макроелементи, вітаміни, ефірні олії. Препарати рутки лікарської мають спазмолітичні, жовчогінні, загальнотонізуючі властивості, покращують роботу шлунково-кишкового тракту. Галенові препарати рутки лікарської застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрит, проноси, ентерити), гепатитах, холециститах, жовчнокам'яній хворобі, істерії, набряках. Місцево використовують при різних захворюваннях шкіри. Внутрішньо - настій трави рутки лікарської (15 г сировини на 200 мл окропу) пити по 2 ст ложки тричі на день. Зовнішньо - настій трави ( 1:10) для ванни, компресів, примочок, полоскань.


РЯСКА МАЛА - Ряска маленькая

Lemna minor

Багаторiчна трав'яниста рослина родини ряскових. Корiнцi ниткоподінi. Стебло має вигляд маленької зеленої пластинки, що плаває на водi. Листки нерозвиненi. Квiтки редукованi, одностатевi, в суцвiттях з двох тичинкових i однiєї маточкової квiток, розташованих бiля основи пагонiв у бiчнiй кишенi; маточковi квiтки мають одну маточку, тичинковi - з однiєю тичинкою. Цвiте рiдко у травнi - червнi. Плід - горiшкоподібний однонасiнний. Росте в стоячих водах. Для виготовлення лiкарських форм заготовляють сировину протягом лiта. Рослина мiстить флавоноїди, антоцiани, мiкро- та макроелементи (йод, нiкель, мiдь, марганець, кобальт, титан, ванадiй, бром, магнiй, кальцiй). Галеновi препарати ряски мають антимiкробнi, жарознижувальнi, протизапальні, десенсибiлiзуючi, вiдхаркувальнi, сечогінні властивостi. Застосовують при кропивницi, вiтiлiго, бронхiальнiй астмi, артритах, запаленнях слизових оболонок дихальних шляхiв, набряках, грипi. Мiсцево - у виглядi припарок при ревматизмi i подагрi. Внутрiшньо -настоянку (1 ч ложка сухої сировини на 50 мл горiлки) приймати по 15 крапель тричі на день. Пiлюлi (порошок трави ряски змiшують з медом) по 1-2 г на прийом тричі на день. 1 ст ложку чистої подрібненої сировини залити 250 мл 40% розчину спирту (горілка) настояти 5 днів, видавити і процідити. Приймати по 20 крапель у 2 ст ложках води тричі на день при артриті. Зовнішньо - настій (1:10) для промивання слизових оболонок, для примочок, компресів. Свіжу зібрану траву ряски збирають, розтирають, віджимають сік і змащують ним плями вітіліго. Можна використовувати відвар і примочки на плями шкіри.