лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


НАГІДКИ ЛІКАРСЬКІ - Ноготки лекарственные

(календула, крокiс)
Calendula officinalis

Однорiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло округле, прямостояче, розгалужене, до 60 см заввишки. Листки чергові, видовженояйцеподібнi. Квiтки золотаво-жовтi або оранжевi, зiбранi у верхiвковi кошики; крайовi квiтки язичковi, маточковi, пліднi; серединнi - трубчастi, двостатевi, безпліднi. Цвiте у червнi - жовтнi. Плід - сiм'янка. Розводять у садах i городах як декоративну i лiкарську рослину. Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють квiтковi кошики, що повнiстю розкрилися. Квiткові кошики нагідок мiстять алкалоїди, фiтостерини, ферменти, вiтамiни, ефiрну олiю, каротиноїди, сапонiни, флавоноїди, мiнеральнi речовини, органiчнi кислоти. Галеновi препарати календули мають протизапальнi, бактерициднi, гiпотензивнi, гепатопротекторнi, ранозагоювальнi, спазмолiтичнi, сечогiннi властивостi. Застосовують при гiпертонiчнiй хворобi, гепатитi, холециститi, набряках, гнiйних ранах i виразках, безсоннi, гастритах, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, бронхiтi, захворюваннях селезiнки, злоякiсних пухлинах, зобі, нервових розладах. Внутрiшньо - настiй квiток (20 г сировини на 400 мл окропу) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Настоянку календули (1:10, на 70% розчинi спирту), приймати по 20 крапель 4 рази на день. Для очищення крові треба взяти 20 г сухих подрібнених квітів нагідок, залити 500 мл окропу, настоювати 20 хв. Вживати по 50 мл 4 рази на день. Зовнiшньо - настiй квiток календули (1:10) служить для обробки ран, виразок, при опiках, трiщинах у кутиках рота. Припарки настою із квіткових кошиків нагідок, суцвіть василька синього, трави фіалки триколірної (1:1:1) застосовують при висипах на шкірі (прищиках).


НАПЕРСТЯНКА ВЕЛИКОКВІТКОВА - Наперстянка крупноцветковая

(дзвіночки жовті, жовті дзвоники, збаночки, кукулиця, напальчик, наперсник жовтий)
Digitalis grandiflora

Трав'яниста багаторiчна рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, просте, до 100 см заввишки. Листки черговi, великi (5 - 20 см завдовжки і 2 - 5 см завширшки), видовженоелiптичнi. Квiтки двостатевi, трохи неправильнi, горизонтально вiдхиленi або пониклi, зiбранi в довге однобiчне гроно. Вiночок трубчасто-дзвоникоподібний, блiдо-жовтий, усерединi - з буруватими жилками, зовні - разом з чашечкою залозисто-пухнастий, майже в 4 рази більший за чашечку. Цвiте у червнi - серпнi. Плоди - двогнiздна коробочка. Наперстянка великоквіткова росте у мiшаних i листяних лiсах Карпат, серед чагарникiв. Для виготовлення галенових препаратiв стеблові листя наперстянки збирають у червнi - липнi (у рослин другого і наступних років життя) і прикореневi у серпнi - вереснi (у рослин першого року вегетації). Рослина мiстить глiкозиди. Хімічний склад, фармакологiчнi властивостi, використання, лiкарськi форми i їх застосування, застереження щодо дозування, симптоми отруєння i лiкування - ті ж, що й у Наперстянки пурпурової.


НАПЕРСТЯНКА ПУРПУРОВА - Наперстянка пурпурная

(дзвiночки, збаночки, напальки, наперсник, наперсниця, натяган, серцева трава, язик волів)
Digitalis purpurea

Дворiчна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло пряме, мало розгалужене. Листки простi, по краю зубчастi. Квiтки двостатевi, неправильнi, пониклi, сидять у пазухах приквiткових листкiв. Цвiте у червнi - липнi. Плід - двогнiздна коробочка. Вирощують як лiкарську i декоративну рослину. Для виготовлення галенових препаратiв збирають листя наперстянки наприкiнцi лiта. Листя наперстянки мiстить глiкозиди (дигiтоксин, гітоксин), флавоноїди, холiн, органiчнi кислоти, стероїднi сапонiни. Галеновi препарати наперстянки позитивно впливають на серце (позитивна iнотропна, вiд'ємна хронотропна, дромотропна, батмотропна дiя), сечогiнноактивні. Глiкозиди наперстянки проявляють кардiотонiчну дiю, обумовлену блокуванням ферменту аденозинтрифосфатази i затрудненням транспорту iонiв калiю через мембрани в мiокардi. Застосовують при серцевiй недостатностi. Внутрiшньо - настiй листя наперстянки (1:300, тобто 1 г сировини на 300 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Слiд пам'ятати, що рослина отруйна, i потрібно дотримуватись терапевтичної дози. Смертельна доза листя наперстянки - 2 г. Симптоми отруєння: розвиваються явища iнтоксикацiї на протязi першої години - диспептичнi явища, порушення ритму серцевої дiяльностi (брадикардiя, екстрасистолiя, порушення провiдностi, рiзнi види аритмiй, миготiння i фiбриляцiя шлуночкiв. Зниження артерiального тиску, цiаноз, судоми, втрата свiдомостi. Лікування: при отруєнні галеновими препаратами наперстянки необхідно промивання шлунку водою з додаванням активованого вугiлля, сольовi послаблюючi (натрiю або магнiю сульфат - 30 г на 250 мл води, гемосорбцiя, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфат 0,1% -1 мл при брадикардiї, при тахікардії - вводять внутрiшньовенно капельно розчин калiю хлориду 0,4% - 500 мл, внутрiшньовенно крапельно розчин тетацину кальцiю 20%-10 мл разом із 300 мл 5% розчину глюкози, тiосульфат натрiю 30%-50 мл; внутрiшньом'язово розчин унітіолу 5%-5 мл, олiйний розчин токоферолу ацетат 30%-1 мл, розчин пiпольфену 2,5% -1 мл або дімедролу 1% -1 мл, промедол 1%-1 мл, новокаiнамiд 10% -5 мл.


НАПЕРСТЯНКА ШЕРСТИСТА - Наперстянка шерстистая

Digitalis lanata

Трав'яниста багаторiчна (в культурі - дворічна) рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, просте, до 150 см заввишки. Листки черговi, великi (5 - 20 см завдовжки і 1,5 - 4 см завширшки), видовженоелiптичнi. Квiтки двостатевi, неправильнi, на коротких квітоніжках у пазухах видовженоланцетних приквітків, горизонтально вiдхиленi або пониклi, зiбранi в довге різнобiчне гроно. Вiночок трубчасто-дзвоникоподібний, до 30 мм завдовжки, короткодвогубий; трубочка віночка кулясто здута, буро-жовта, з ліловими жилками; верхні губа неглибоко розсічена на дві трикутні, відігнуті догори лопаті, нижня губа - з маленькими, трикутниками, боковими, відігнутими назовні лопатями, з великою білою або рудоватою лопатоподібною середньою лопаттю. Цвiте у липні - серпнi. Плоди - двогнiздна коробочка. Наперстянку шерстисту вирощують як лікарську рослину. Для виготовлення галенових препаратiв стеблові листя наперстянки збирають у червнi - липнi (у рослин другого і наступних років життя) і прикореневi у серпнi - вереснi (у рослин першого року вегетації). Рослина мiстить глiкозиди. Хімічний склад - листя наперстянки шерстистої містять глікозиди серед яких головними є лантозиди А, В.С. В незначній кількості інші глікозиди: лантозиди Д і Е, строспезид, одорозид, гіторин та інші. Крім того у листі містяться стероїдні сапоніни. Фармакологiчнi властивостi, використання, лiкарськi форми i їх застосування, застереження щодо дозування, симптоми отруєння i лiкування - ті ж, що й у Наперстянки пурпурової.


НАСТУРЦІЯ ЛІКАРСЬКА - Жеруха лекарственная

(поточарка)
Nasturtium officinale

Багаторiчна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло висхiдне, до 60 см заввишки, порожнисте, гранчасто-борозенчасте, розгалужене. Листки черговi, перистороздiльнi, овальнi або яйцеподібнi. Квiтки двостатевi, правильнi, чотирипелюстковi, бiлi, в короткiй китицi на верхiвцi стебла. Цвiте у травнi - серпнi. Плід - стручок. Росте в Карпатах у стоячих водах на болотах, бiля озер i струмкiв. Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють траву пiд час цвiтiння рослини. Рослина мiстить ефiрну олiю, глiкозиди, цукри, вітаміни, мiкроелементи: йод, залiзо, миш'як, калiй. Галеновi препарати мають протизапальнi, сечогiннi, послаблюючi, протиалергiчнi властивостi. Завдяки наявності гірчичної ефірної олії, значної кількості вітамінів і хімічних елементів, особливо йоду, калію і миш'яку вживання настурції лікарської показано при захворюваннях шкіри (висипи на шкірі, сверблячка, екзема), щитовидної залози (гіпофункція), бронхітах. Застосовують при захворюваннях щитовидної залози, якi супроводжуються зниженням її функцiї (гiпофункцiї), при гастритах, бронхiтi, жовчнокам'янiй i нирковокам'янiй хворобi, жовтяницi, анемiї, захворюваннях шкiри (дерматитах, висипах на тілі, екземi, сверблячцi). Внутрiшньо - настiй iз свiжого листя (50 г листя на 1 л окропу) пити по 100 мл 4 рази на день. Свiжий сік - по 1 ч ложцi тричі на день. Зовнiшньо - мазь (2 ст ложки свiжого соку на 50 г свинячого несоленого жиру, ретельно розмiшати) служить для змазування шкiри при опiках, екземi, дерматитах.


НЕЗАБУДКА ПОЛЬОВА - Незабудка полевая

(нефелейч)
Myosotis arvensis

Дворiчна трав'яниста сiрувата густоопушена рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, до 60 см заввишки. Листки черговi, простi, цiлокраї, прикореневi в розетцi, довгастоелiптичнi; стебловi - довгастоланцетнi, сидячi. Квiтки двостатевi, правильнi, в рiдкоцвiтих необлистнених завiйках. Вiночок голубий, п'ятилопатевий, з трубочкою, вдвоє коротшою за чашечку. Цвiте у травнi - червнi. Плід сухий, розпадається на 4 горiшки. Росте як бур'ян на полях, серед чагарникiв, у гаях. Інша легенда розповідає про те, як одного разу Господь зібрав усі створені ним квіти, дав їм імена й наказав не забувати. Повернулися квіти на свої місця, і тільки одна маленька голубенька квітка знову прибігла до Господа і закричала, що забула своє ім'я. Суворо поглянувши на неї, Господь сказав: "Не забудь мене!". Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву пiд час цвiтiння рослини. Трава незабудки мiстить вiтамiни, макро- та мікроелементи, барвники, дубильнi речовини, органiчнi кислоти. Препарати незабудки мають протизапальнi, кровоспиннi, вiдхаркувальнi властивостi. Галеновi препарати незабудки використовують при бронхiті, кровотечі, кашлi, фарингiтi, ларингiтi, при дерматитах, виразках i ранах на шкiрi. Внутрiшньо - настiй трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 4 год) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Зовнiшньо - настiй трави (40 г сировини на 400 мл окропу, настоювати 2 год) служить для примочок, обмивання.


НЕТРЕБА ЗВИЧАЙНА - Дурнишник обыкновенный

(арепей, дурнишник, залучник, зжовчник, зобник, колюка, постильник, репіх, реп'ях, реп'яшок овечий, свинки, собачки, туриця )
Xanthium strumarium

Однорiчна трав'яниста шорстка сiрувато-зелена з неприємним запахом рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, розгалужене, бурувате. Листки черговi, черешковi, округло-трикутнi, при основi серцеподібнi, надрiзанозубчастi три - семи лопатевi. Квiтки трубчастi, дрiбнi, зеленуватi, одностатевi (рослина однодомна), зiбранi у кошики, що розмiщенi в пазухах листкiв пучками. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - сiм'янка. Обгортка плодiв сiро-зелена, овальна. Нетреба звичайна росте на засмiчених мiсцях, на полях, у садах. Для виготовлення лiкiв заготовляють траву пiд час цвiтiння без листкiв. Трава нетреби звичайної мiстить алкалоїди, глiкозиди, йод, кислоту аскорбiнову. Галеновi препарати нетреби наділені антимiкробними, жаропонижувальними, потогiнними та седативними властивостями. Застосовують при проносах, дизентерiї, простудних захворюваннях, хворобах щитовидної залози. Мiсцево - соком змазують шкiру при екземi, лишаї, скрофульозi, раку шкiри, вуграх, висипах на шкiрi. Внутрiшньо - настiй трави нетреби звичайної (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятити 10 хв) приймати двічі на день по 100 мл. Свiжий сік - 15 крапель раз в день. Зовнiшньо - настiй (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятити 10 хв) обмивати пошкодженi дiлянки шкiри. Свiжий сік використовують для примочок. Симптоми отруєння: опiки, дерматити, депресiя, судоми, нудота, блювання, посилена слинотеча, послаблення роботи серця, зниження температури тiла. Лiкування: промиваннi шлунка водою з додаванням активованого вугiлля або розчином калiю перманганату 0,05%, заспокiйливi засоби, при опiках змащують олiєю, вазелiном, дають випити 200 мл молока або 50 мл олiї.