лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


МАГНОЛІЯ ВЕЛИКОКВІТКОВА - Магнолія крупноцветковая

Magnolia grandaflora

Вічнозелене, до 30 м заввишки дерево родини магнолієвих. Листки черешкові чергові, шкірясті, еліптичні або обернено –яйцеподібні, ціоркраї, зверху голі, блискучі, зісподу – короткоіржавоопушені. Квітки двостатеві, великі (до 20 см у діаметрі), запашні, одиничні, верхівкові; пелюсткоподібна листочки оцвітини кремомово-білі, розміщені колами. Цвіте з травня до вересня. Плід – шишкоподібна багатолистянка; насінини великі, червоні, звисають із плодиків на нитках. Листя магнолії містять алкалоїди, кумарини, флавоноїди, вітаміни (аскорбінова кислота, рутин, токоферол), мікро- та макроелементи, ефірні олії до складу яких входять спирти, феноли, сесквітрерпени та інші сполуки. Препарати магнолії великоквіткової мають виражені гіпотензивні властивості, пов’язані з наявністю алкалоїдів та ефірних олій у рослині. Зниження артеріального тиску при вживанні препаратів магнолії ведикоквіткової супроводжується сповільненням ритму серцевих скорочень, покращенням самопочуття хворих. Галенові препарати магнолії ефективні при лікуванні гіпертонічної хвороби в початковй стадії захворювання. У народній медицині настій листя магнолії застосовують для миття голови при випадінні волосся (для укріплення та росту). Внутрішньо – екстракт із висушеного листя магнолії великоквіткової готують на спритрі 70% у співвідношенні 1:1, настоюють протягом 10 днів, час від часу взбовтують. Приймати по 20 крапель 3 рази на день після їди протягом 4-х тижнів. Через 2 місяці курс лікування препаратами магнолії повторюють. Зовнішньо – настій листя магнолії великоквіткової (3 ст ложки сухої сировини заливають 1 л окропу, настоюють 24 год, проціджують). Настій використовують для миття голови 1 раз на тиждень. Позитивний ефект від застосування галенових препаратів магнолії спостерігаєься уже через 2 місяці.


МАК ДИКИЙ - Мак самосейка

(видун, дідкач, зіркач, мак польовий, мачок, мак-самосiйка)
Papaver rhoeas

Однорiчна вiдстовбурченоволосиста трав'яниста рослина родини макових. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки черговi, перисторозсiченi, з видовженоланцетними, надрiзанозубчастими частками, з яких верхiвковi довшi за бiчнi. Квiтки великi, двостатевi, правильнi, чотирипелюстковi, одиничнi на вершку стебла; пелюстки яскраво-червонi з чорною плямою бiля основи. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - широкоелiпсоїдна коробочка. Росте як бур'ян на полях, межах, уздовж дорiг, на кам'янистих схилах, засмiчених мiсцях. Для виготовлення галенових препаратiв використовують пелюстки квiток i маковi головки. Пелюстки збирають з повнiстю розкритих квiток. Маковi головки зрiзують у перiод неповного достигання, коли вони набувають солом'яно-жовтого кольору (у липнi). Квiтки маку дикого мiстять алкалоїди (коптизин, реагенiн, реадин, глауцин), вiтамiни, пектини, слизi, дубильнi i мінеральні речовини, антоцiани. В головках маку є алкалоїди (коптизин, папаверрубiн, реадин, сангвiнарин), токоферол, жирнi кислоти. Галеновi препарати маку дикого мають заспокiйливу, снотворну, болетамувальну, вiдхаркувальну, кровоспинну, обволікувальну, протизапальну, протикашльову дію, а також відзначаються протипухлинною активністю. Застосовують при кашлi, болях, гастритах, колiтах, ентеритах, холециститах, бронхiтах, безсонні, збудженні, болях у черевнiй порожнинi, проносах. При онкологiчних захворюваннях органiв черевної порожнини, саркомi, кондиломi та при зовнiшнiх формах раку використовують плоди маку. Внутрiшньо - настiй пелюсток маку (1 ст ложку сировини на 500 мл окропу, варити 10 хвилин) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Вiдвар головок маку (1 ч ложка сировини на 500 мл окропу, варити 10 хв) пити по 50 мл 4 рази на день. Зовнiшньо - висушенi i розтерті у порошок пелюсти маку служать для присипання ран, виразок. Настоє пелюсток (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) протирають обличчя при зморшках. Симптоми отруєння: блювання, запори, пригнічення функції центральної нервової системи. Лікування: промивання шлунка, активоване вугiлля, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфату 0,1% - 1 мл. Внутрішньовенно - розчин строфантину 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл пiд шкiру. При пригніченні дають розчин кофеїну натрію бензоат 20% - 1 мл.


МАКЛЮРА ОРАНЖЕВА - Маклюра апельсиновидная

Maclura pomifera

Дводомне дерево родини шовковицевих. Гілки - з тонкими гострими колючками в листових пазухах. Листки чергові, прості, цілокраї, яйцеподібні, до 15 см завдовжки. Квітки дрібні, зелені;: тичинкові - в жовтуватих сережках, маточкові - кулясті. Цвіте у червні. Плоди дрібні, ясно-бурі, занурені в м'якуш великого м'ясистого кулястого (схожого на апельсин) зморшкуватого жовто-зеленого супліддя. Походить з Північної Америки. На Україні вирощують як декоративну і плодову рослину. Використовують свіжі зрілі супліддя. Плоди маклюри містять вітаміни, макро та мікроелементи, антоціани, флавоноїди, цукри, ферменти. В народній медицині використовують плоди і свіжий сік маклюри оранжевої як засіб, що прискорює загоювання ран, при захворюваннях печінки, нирок, селезінки, серця, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі. Внутрішньо - свіжі плоди, сік плодів по 50 мл тричі на день після їди. Зовнішньо - настоянку (1:1 на горілці) для змазування тривалонезаживаючих та гнійних ран.


МАЛИНА ЗВИЧАЙНА - Малина обыкновенная

(дуплавка, косматка, космачок, малинник)
Rubus idaeus

Напiвкущова рослина родини розових. Має рiчнi вегетуючi пагони i здерев'янiлi дворiчнi стебла, якi утворюють вкороченi квiтконоснi гiлочки. Листки черговi, трiйчастi, зверху майже голi, темно-зеленi, зiсподу - бiлоповстистi. Квiтки двостатевi, в щиткоподібно-волотистому суцвiттi i в пазушних малоквiткових китицях. Цвiте у травнi - червнi. Плід - складна, червона або жовта соковита кiстянка. Плоди лостигають у липнi. Росте в лiсах, підлiсках, на заплавних луках, по чагарниках, вирубках. Для виготовлення галенових препаратiв використовують стиглi плоди, квiтки i листя. Квiтки i листя збирають у травнi - червнi. Свiжі плоди малини мiстять цукри (глюкозу, сахарозу, фруктозу), органiчнi кислоти, вiтамiни, мiнеральнi речовини, флавоноїди ( астрагалiн, гiперозид, кемпферол), ефiрну олiю, макро- та мiкроелементи. У квiтках i листi малини є флавони, дубильнi речовини, вiтамiни, цукри, мiнеральнi речовини. Галенові препарати малини мають антианемiчнi, антиангінальні, протизапальнi, потогiннi, протипростуднi, гiпоглiкемiчнi, гiпотензивнi, антиатеросклеротичнi, жарознижувальні властивості, покращують роботу шлунково-кишкового тракту. Застосовують галенові препарати при анемiї, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, грипi, бронхiтах, холециститах, кровотечах, набряках, цукровому дiабетi, стоматитах, гiнгiвiтах, ангiнi, шкiрних захворюваннях. Внутрiшньо - настiй сушених плодiв (2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) пити по 100 мл двічі на день. Настiй листя або квiтiв (20 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв), приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Зовнiшньо - настiй квiток або листя малини (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати до повного охолодження) служить для зрошування, полоскання, примочок на пошкодженi дiлянки шкiри.


МАСЛИНКА ВУЗЬКОЛИСТА - Лох узколистный

(лох вузьколистий)
Elaeagnus angustifolia

Кущ або невелике до 8 м заввишки дерево з колючими гілками родини маслинкових. Молоді пагони сріблясто-білі від зірчастих волосків. Листки чергові, лінійно- або видовженоланцетні, цiлокраї, сріблясті. Квітки двостатеві, запашні, по 1 – 3 в пазухах листків, оцвітина 4-лопатева, дзвоникувата, всередині жовта, зовні срібляста. Цвіте у червні. Плід – кістянкоподібний, жовтий, достигає у серпні – вересні. Росте по всій території України. Маслинку вузьколисту вирощують як декоративну і фітомеліоративну рослину. Для виготовлення галенових препаратів використовують плоди, квітки і листя. Квітки збирають коли вони повністю розпустяться, листя у червні – серпні; плоди – з моменту повної стиглості і аж до настання морозів. Плоди маслини вузьколистої містять дубильні й слизисті речовини, вуглеводи, органічні кислоти, мікро- та макроелементи, вітаміни, ефірні олії, флавоноїди та інші сполуки. Нашими експериментмальними дослідженнями показано, що галенові препарати маслинки дикої володіють седативними, гіпотензивними властивостями, проявляють заспокійливу дію на центральну нервову систему. Галенові препарати маслинки дикої використовують як в’яжучий й протизапальний засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентерит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки), дихальних шляхів, набряках, при подагрі, ревматизмі, гіпертонічній хворобі, неврозах, судомах. Місцево використовують галенові препарати маслинки вузьколистої при лікуванні гнійних ран. Внутрішньо – відвар плодів маслинки вузьклистої 50 г на 250 мл окропу приймати по 2 ст ложки відвару 4 рази на день. Настій квіток маслинки вузьколистої 10 г на 250 мл окропу приймати по 1 ст ложці 4 рази на день до їди. Зовнішньо – розпарене листя маслинки вузьколистої загортають у марлю і прикладають для зменшення подагричних і ревматичних болів. Використовують настій листя маслинки вузьколистої для прийняття ванн.


МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА - Душица обыкновенная

(блошниця, зiновка, духовий цвіт, душинка, душиця, крушельниця, лебiдка, ліновка, маринка, материнка пахуча, матердушка)
Origanum vulgare

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло прямостояче, розгалужене, до 90 см заввишки. Листки черешковi. Квiтки дрiбнi, неправильнi, двостатевi або маточковi, розмiщенi поодинцi в пазухах здрiбнених i щiльно зближених верхiвкових листкiв, утворюють щиткоподібно-волотистi суцвіття; вiночок лiлово-рожевий, iнколи білуватий. Цвiте у червнi - вереснi. Плід складається з 4 однонасiнних горішкоподібних часток. Росте в зрiджених березових i хвойних лiсах, на узлiссях, серед чагарникiв, на кам'янистих схилах. Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють траву материнки пiд час цвiтiння. Трава материнки мiстить ефiрну олiю, флавоноїди, мінеральні та дубильнi речовини, вiтамiни, органiчнi кислоти. Галеновi препарати материнки мають заспокiйливу, седативну, бронхолiтичну, вiдхаркувальну, антисептичну, жовчогінну, болетамувальну, протимiкробну, ранозагоювальну дiї. Застосовують при нервовому збудженні, безсоннi, бронхіальній астмi, атонiї гладкої мускулатури внутрiшнiх органiв, холециститi, гепатитi, гiпоацидному гастритi, метеоризмi, ентероколiтi, ангiнi, стоматитi, виразках i ранах, злоякiсних пухлинах, зобі. Внутрiшньо - настiй трави материнки (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 15 хв) пити по 50 мл двічі на день за 15 хв до їди. При епiлепсiї - настiй трави материнки (10 г сировини на 300 мл окропу, настоювати 30 хв) пити по 50 мл тричі на день за 15 хв до їди. Для стимуляцiї статевої функції у чоловiкiв (при імпотенції) застосовують таку комбiнацiю трав: по 30 г трави материнки i корiння оману, 20 г деревiю, 15 г плодiв лимонника китайського подрібнюють і змішують. Беруть 1 ч ложку сумiшi на 200 мл окропу, настоюють 2 год. Вживати по 50 мл 4 рази на день. Курс лiкування - 15 днiв. Зовнiшньо - настiй трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати до охолодження) служить для обмивань, компресiв, примочок. Траву материнки звичайної використовують як приправу до м'ясних страв i для консервування овочiв.


МАЧОК ЖОВТИЙ - Мачок жёлтый

(мак вороній)
Glaucium flavum

Одно- або дворічна трав'яниста рослина родини макових. Стебло голе, розгалужене, до 50 см заввишки. Стеблові листки густо опушені, решта - голі. Прикореневі листки ланцетні, трикутні або яйцеподібні, виїмчасто-лопатеві, шкірясті, синьо-зелені. Квітки правильні, пелюсток - 4, вони завдовжки 3 - 4 см, лимонно-, золотисто- або оранжевожовті. Цвіте у травні - липні. Плід - двогнізда стручкоподібна коробочка. Росте на сухих місцях. Для лікарських потреб заготовляють збирають надземну частину рослини. Трава мачку жовтого містить алкалоїди глауцин, ауротензин, магнофлорин, глауфлорин, сангвінарин та інші, гіркоту, органічні кислоти, мінеральні речовини. В народній медицині використвовують траву мачка як сечогінний засіб при літіазі, а також як відхаркувальний, протикашльовий, заспокійливий, протидіабетичний засіб. Місцево при гнійних ранах. Експериментальними дослідженнями встановлено, що галенові препарати мачку жовтого мають виразну гіпотензивну, спазмолітичну та протикашлеву дію. Внутрішньо - настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти 50 хв) пити по 1 ст ложці тричі на день. Зовнішньо - настій трави ( 20 г сировини на 200 мл окропу, настояти 50 хв) промивати гнійні рани.


МЕДУНКА ЛІКАРСЬКА - Медуница лекарственная

(брат і сестра, дзвоники, крокiш, медяниця, медунчики, медушка, попукач, сватики, смоктинчики, смоктушки, трава легенева, шемелина синя, щемелина звичайна)
Pulmonaria officinalis

Багаторiчна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Стебло ребристе, до 40 см заввишки, прямостояче, вкрите жорсткими залозистими волосками. Прикореневi листки зiбранi в розетку, серцеподібно-яйцеподібнi, на довгих черешках, загостренi, вкритi бiлуватими плямами. Стебловi листки дрiбнiшi. Квiтки зiбранi завiйками на верхiвках стебел, чашечка п'ятироздiльна, дзвоникоподібна. Вiночок трубчастий, спочатку червоний, потiм фiолетовий, пiсля запилення - блакитний. Цвiте у березнi - червнi. Плід складається з 4 кулястих горiшкiв. Росте в лiсах Карпат. Для виготовлення галенових препаратiв збирають надземну частину рослини пiд час цвiтiння. Рослина мiстить вiтамiни, кремнекислоти, органiчнi кислоти, дубильнi i мiнеральнi речовини (марганець, залізо, калій, йод та мідь), сапонiни, синильну кислоту, цукор, борнезит. Галеновi препарати медунки лікарської мають відхаркувальні, протизапальнi, в'яжучi, жовчогінні, гепатопротекторні, гіпотензивні, сечогiннi властивості. Стимулюють кровотворну та метаболiчну активність. Є данi про те, що препарати медунки мають протипухлинну активність. Застосовують при бронхiтах, ларингiтi, трахеїтi, захриплості, сухому кашлі, ангiнi, фарингiтi, захворюваннях печiнки i селезiнки, анемiї, злоякiсних пухлинах, зобі. Внутрiшньо - вiдвар трави медунки лікарської (10 г трави на 200 мл окропу, варити 10 хв) пити по 50 мл двічі на день до їди. Подібна до медунки лікарської - медунка м'якенька.


МЕЛІСА ЛІКАРСЬКА - Мелиса лекарственная

(лимонна трава, медова трава, маточник, роївник)
Melissa officinalis

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло чотиригранне, заввишки до 100 см, розгалужене. Листки темно-зеленi, опушенi знизу, яйцеподібнi. Квiтки дрiбнi, в пазушних суцвiттях верхнiх листкiв. Чашечка двогуба, трубчасто-дзвоникоподібна. Цвiте у червнi - серпнi. Плід сухий, розпадається на 4 однонасiннi горiшки. Рослина має приємний лимонний запах. Культивується на городах, як рослина для виготовлення кулінарних блюд, для приготування чаю. Для виготовлення галенових препаратiв збирають надземну частину рослини (траву) пiд час цвiтiння. Рослина мiстить ефiрнi олiї, гiркоти, органiчнi кислоти, мiнеральнi речовини, макро- та мiкроелементи, вiтамiни, дубильнi речовини. Галеновi препарати мелiси лікарської мають гепатопротекторну, протиспастичну, спазмолiтичну, седативну, протизапальну, бактерицидну, протипухлинну, стимулюючу дiю на шлунково-кишковий тракт. Препарати меліси лікарської посилюють роботу серця, матки, головного мозку (покращує метаболічні процеси головного мозку). Застосовують галенові препарати меліси лікарської при анорексiї, неврозах, неврастенiї, безсоннi, гастритах, холециститах, гепатитi, судинно-вегетативних розладах, діатезах, злоякiсних пухлинах, бронхiтi. Місцево - для лiкування ран i виразок. Внутрiшньо - настiй трави меліси лікарської (20 г сировини на 200 мл окропу) пити по 50 мл 4 рази на день за 15 - 20 хв до їди. 20 г висушеного листя меліси заливають 200 мл окропу, настояти 2 год, пити по 50 мл тричі на день після їди при діатезі. Зовнiшньо - настiй трави (1:10) служить для обмивання ран, виразок, при дерматитах, екземi, фурункулах, юнацьких вуграх, діатезі.


МИКОЛАЙЧИКИ ПЛОСКІ - Cинеголовник плосколистный

(бурячок польовий, люби мене, любка,миколайчики синi, миколайка, переполошник,синi колючки, синьоголов)
Eryngium planum

Багаторiчна гола рослина родини зонтичних. Стебло заввишки, до 80 см у верхнiй частинi розгалужене, синювате. Листки шкiрястi, прикореневi - цiлiснi, довгочерешковi, колючi, нижнi стебловi - короткочерешковi, цiлiснi. Квiтковi головки яйцевиднi, розмiщенi на кiнцях гiлок, листочки обгортки - з колючими зубцями. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - двосiм'янка, вкрита лусочками. Росте по кам'янистих забур'янених мiсцях, перелогах, заплавних луках, бiля дорiг. Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву пiд час цвiтiння рослини. Трава миколайчикiв мiстить алкалоїди, сапонiни, дубильнi та мiнеральнi речовини, органiчнi кислоти, ефiрну олiю. Галеновi препарати мають спазмолiтичну, протикашльову, загальностимулюючу, протизапальну, сечогiнну дiю. Застосовують при набряках, кашлi, нефритi, при статевiй слабкостi у чоловiкiв, простатитi, запаленнi середнього вуха, для пiдвищення апетиту. Внутрiшньо - вiдвар трави (30 г сировини на 500 мл окропу, варити 10 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день до їди. Зовнiшньо - вiдвар трави (1:10) закапувати в уха по (2 краплі при запаленнi).


МИЛЬНЯНКА ЛІКАРСЬКА - Мыльнянка лекарственная

(бiлi зiрки, бобівник, зірка, звоздик, кокел, корінь мильний, мило дике, милянка, миляник, мильна трава, пінка, пінявець, собаче мило, частуха)
Saponaria officinalis

Багаторiчна трав'яниста рослина родини гвоздикових. Має повзуче гiллясте червонувате кореневище. Стебло пряме, просте, вгорi розгалужене, до 70 см заввишки. Листки супротивнi, при основi звуженi в короткий черешок. Квiтки правильнi, двостатевi, п'ятипелюстковi, запашнi, в щиткоподібно-волотистому суцвiттi; пелюстки бiлi або блiдо-рожевi, виїмчасті, з пазурцями. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - коробочка. Росте бiля будинкiв i шляхiв, серед чагарникiв, в долинах рiчок, на пiскуватих землях, узлiссях. Для виготовлення галенових препаратiв заготовляють кореневище i траву. Кореневище - восени або рано навеснi. Траву - пiд час цвiтiння. Корiння мильнянки мiстить тритерпеновi сапонiни (гiпсогенiн). У листi є флавоновий глiкозид (сапонарин), аскорбiнова кислота. Галеновi препарати мильнянки мають вiдхаркувальну (посилюють видільні функції слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, розріджують густе харкотиння і слизисті виділення, полегшують відхаркування), виявляють кровоочисну, протинабрякову, протизапальну, сечогiну, жовчогiнну дiю. Застосовують галенові препарати мильнянки лікарської при хронічних катарах верхніх дихальних шляхів (кашлi, бронхiтi, трахеїті), холециститi, гепатитi, iнтоксикацiї органiзму внаслiдок бактеріальної iнфекцiї, захворюваннях селезiнки. При кровотечах із травного каналу користуватися препаратами мильнянки протипоказано! Внутрiшньо - настiй корiння (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 8 год) пити по 50 мл 4 рази на день. Зовнiшньо - 30 г корiння мильнянки i 60 г листя шавлiї варити 5 хв у 250 мл окропу, відваром полоскати горло при ангiнi.


МОЛОЧАЙ КИПАРИСОПОДІБНИЙ - Молочай кипарисовидный

(молочайник)
Euphorbia cyparissias

Багаторiчна трав'яниста сірувато-зелена з бiлим соком рослина родини молочайних. Стебла численнi, прямостоячi, голi, в нижнiй частинi короткопухнастi, з неплідними гiлочками. Стебловi листки вузьколiнiйнi. Квiтки різностатеві, однодомнi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - густодрiбнобородавчастий трилопатевий горiшок. Росте як бур'ян на полях та бiля дорiг. Для виготовлення лiкарських форм використовують траву i корiння. Рослина мiстить їдкий молочний сік (евфорбiй), смоли, каучук, органiчнi кислоти, жирну олiю, алкалоїди. Галеновi препарати мають, болетамувальну, послаблюючу, сечогiнну, потогiнну, мiсцевоподразнювальу дiю. Використовують при запальних процесах дихальних шляхiв, гастритi, запорах, набряках, аскаридозi. У народнiй медицинi застосовують при злоякiсних пухлинах, для виведення веснянок, бородавок, мозолiв. Внутрiшньо - настiй трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) приймати по 1 ст ложцi разом з водою тричі на день до їди. Слiд пам'ятати, що молочай - отруйна рослина i потрiбно дотримуватися визначених доз при лiкуваннi! Зовнiшньо - настiй трави (1 ч ложка сировини на 200 мл окропу) служить для обмивання обличчя, обробки дiлянок шкiри при коростi. Сік рослини наносять на бородавки, твердi мозолi. Симптоми отруєння: нудота, блювання, спастичнi болi в животi, пронос, гостра серцево-судинна недостатнiсть (колапс), судоми. При мiсцевiй дiї розвивається еритема. Лікування: промивання шлунка, активоване вугiлля, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфату 0,1% - 1 мл, розчин папаверину гiдрохлориду 2% - 2 мл. Внутрiшньовенно - розчин строфантину 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл пiд шкiру. При судомах станах вводять внутрішньом'язово розчин барбамiлу 10% - 10 мл.


МОРКВА ДИКА - Морковь дикая

(гніздо сороче)
Daucus carola

Дворічна трав’яниста жорстковолосиста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, гранчасто-борозенчасте, вверху розгалужене до 80 см заввишки. Листки двічі-тричі перисторозсічені, з довгастими або лінійними надрізано зубчастими частками. Квітки правильні, дрібні, 5-пелюсткові, білі, зібрані у складні великі зонтики. Цвіте у червні – липні. Плід - двосім’янка. Морква дика росте як бур’ян на полях і відкритих місцях по всій території України. Для виготовлення галенових лікарських форм використовують плоди моркви дикої, які заготовляють під час повної стиглості. У насінні моркви дикої містяться ефірні олії, алкалоїди, дубильні речовини, органічні кислоти, мікро- та макроелементи. Галенові препарати моркви дикої використовують як засіб що має гіпотензивні, сечогінні, холеретичні, спазмолітичні, протизапальні та протимікробні властивості. Галенові препарати моркви дикої використовують при лікування гіпертонічної хвороби, набряків, жовчнокам’яній та нирковокам’яній хворобах, пієлонефриту, печінкових та кишкових кольках. Внутрішньо – настій плодів моркви дикої 10 г на 250 мл окропу настоювати 2 години, приймати по 2 ст ложки настою 4 рази на день після їди.


МУХОМОР ЧЕРВОНИЙ - Мухомор красный

(маримуха, моримух, муримух)
Amanita muscaria

Гриб родини мухоморових. Шапочка до 15 см у діаметрі, у молодих грибів майже куляста, у зрілих – опукло- або плоскорозпростерта, з тонким рубчастим краєм, яскраво-червона або оранжева, з численними білими або жовтуватими пластівцями, які після дощу часом зникають; пластинки густі, тонкі, вільні, білі. Спорова маса біла. Ніжка циліндрична, з великою бульбою, щільна, пізніше з порожниною, до 18 см заввишки і 4 см завтовшки з широким білим кільцем у верхній частині; піхва приросла, має вигляд концентричних, бородавчасто-лускатих смуг. М ’якуш білий, під шкіркою шапочки – жовтуватий, без виразного запаху. Росте по всій території України у хвойних і листяних лісах з липня до листопада. Для виготовлення галенових препаратів мухомора використовують свіже плодове тіло гриба. У плодовому тілі мухомора червоного містяться алкалоїди (мусказон, мускімол, мускарин, мікоатропін, ібонетова кислота). У народній медицині використовують настойку мухомора червоного на горілці для розтирання тіла при болях, ревматизмі, при злоякісних пухлинах, множинному склерозі, функціональних порушеннях спинного мозку, при спазмах судин, епілептичному і хореативному станах. В побуті мухомор червоний використовують для знищення комах: для цього готують міцний відвар, який наливають у неглибоку тарілку і підсолоджують цукром. При роботі з мухомор слід дотримуватись обережності тому, що мухомор червоний смертельно отруйний гриб! Симптоми отруєння: розвиваються явища iнтоксикацi ї на протязі першої години – диспептичні явища, порушення ритму серцево ї діяльності (брадикардія, екстрасистолія, порушення провідності, рiзнi види аритмій, миготіння i фібриляція шлуночків). Зниження артеріального тиску, ціаноз, судоми, втрата свідомості, спастичні скорочення гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів, звуження зіниці, посилене виділення слізної рідини, слини, бронхіальних залоз. Лікування: при отруєнні галеновими препаратами мухомора червоного необхідно промивання шлунку водою з додаванням активованого вугiлля, сольові послаблюючі (натрію або магнію сульфат – 30 г на 250 мл води, гемосорбція, під шкiру вводять розчин атропіну сульфат 0,1% – 1 мл при брадикардії, внутрішньовенно крапельно розчин тетацину кальцію 20% –10 мл разом із 300 мл 5% розчину глюкози, тіосульфат натрію 30% – 50 мл; внутрiшньом’язово розчин унітіолу 5% – 5 мл, олiйний розчин токоферолу ацетат 30% – 1 мл, розчин пiпольфену 2,5% – 1 мл або димедролу 1% – 1 мл, промедол 1% – 1 мл.


МУЧНИЦЯ ЗВИЧАЙНА - Толокнянка обыкновенная

(медвеже вухо)
Arctostaphylos uva-ursi

Невеликий вічнозелений кущик родини вересових. Стебла лежачі, до 2 м завдовжки, дуже розгалужені, з висхідними квітконосними гілочками. Листки чергові, шкірясті, тупі, з трохи загнутими донизу і злегка потовщеними цільними краями, зверху темно-зелені, з полиском, зісподу світліші, матові, з ясно виступаючою середньою жилкою. Квітки двостатеві, правильні, на коротких квітоніжках, у пониклих китицях на кінцях гілочок; віночок глечикоподібний, білий або блідо-рожевий, на верхівці з п'ятьма зубчиками. Цвіте у травні - червні. Плід - червона ягодоподібна куляста борошниста ягода. Мучниця росте невеликими острівками в соснових лісах, на сухих піщаних грунтах. Для виготовлення галенових препаратів використовують листя мучниці, яке заготовляють у два строки: навесні, перед цвітінням або на початку цвітіння, і восени, від початку достигання плодів і до першого снігу. Листя мучниці містять фенолові глікозиди (арбутин і метиларбутин), вільний гідрохінон, дубильні речовини, органічні кислоти (галова, елагова, хінна, мурашина, урсолова), флавоноїди (гіперозид, кверцитин, кверцитрин, ізокверцитин, мірицитрин), віск, смоли та сліди ефірної олії, мінеральні солі. Діючими речовинами листя мучниці є фенолові глікозиди, флавоноїди а також дубильні речовини. Арбутин і метиларбутин розщеплюються в організмі до гідрохінону, який має подразнювальні й антибактеріальні властивості, внаслідок чого підвищується діурез, а сечовидільні шляхи очищаються від бактеріальної флори. Антибактеріальна дія мучниці проявляється лише за умови лужної реакції сечі. Галенові препарати мучниці застосовують при нефролітіазі, гематурії, затримці сечі, мимовільному сечовиділенні, сперматореї, малярії, туберкульозі легень, цукровому діабеті, атонії шлунково-кишкового тракту. Внутрішньо - холодний настій (20 г сировини заливають 500 мл кип'яченої охолодженої води, настояти протягом 10 год). Пити по 1 ст ложці 4 рази на день після їди. Зовнішньо - настій або відвар (20 г сировини на 500 мл охолодженої води, настояти протягом 10 год), для обмивання або компресів.


М'ЯТА ПЕРЦЕВА - Мята перечная

(галущанка, м'ята, м'ята холодна, мнята, мнята гладка, мнята надощник, натощник,пахучка, пахнячка, фодорменто, фуфурмінт)
Mentha piperita

Багаторiчна трав'яниста опушена рослина родини губоцвiтих. Стебло, до 60 см заввишки, пiдведене, чотиригранне, галузисте. Листки супротивнi, короткочерешковi, яйцеподібно-довгастi. Квiтки дрiбнi, майже стерильнi (плоди утворюються дуже рiдко), зiбранi на верхiвцi стебла в кiльця, що утворюють густе суцвiття; вiночок червоно-фiолетовий з бiлуватою трубочкою. Цвiте у червнi - липнi. Плід складається з 4 однонасiнних горiшкоподібних часток. У дикому станi м'ята перцева не росте. Це гiбрид, одержаний вiд схрещування м'яти водяної з м'ятою колосковою або зеленою. Вирощують як ефiроолiйну i лiкарську рослину. Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву м'яти коли половина квiток у суцвiттi перебуває в стадiї бутонiзацiї. Трава м'яти мiстить ефiрну олiю, терпеноїди, флавоноїди, органiчнi кислоти, бетаїн, каротин, дубильнi речовини, мікроелементи (мiдь, марганець, стронцiй та iншi). Терапевтична активність м'яти зумовлена комплексом біалогічно активних речовин, серед яких першочергове значення має ментол, який належить до групи терпенів і має притаманні цій групі речовин властивості. Галеновi препарати м'яти мають антисептичнi, анестезуючi, подразнюючi, спазмолiтичнi, жовчогiннi властивостi. Застосовують при гiпоацидних гастритах, для стимуляцiї апетиту, холециститах, гепатитi, колiтi, спазмах мускулатури шлунково-кишкового тракту, нудотi, блювотi, метеоризмi, стенокардiї, спазмах судин головного мозку, зобі, нервових розладах, перевтомi, клімаксі. При важкопротікаючому клімаксі у жінок застосовують настій м'яти, меліси, омели та любистку (1 ч ложку подрібнених трав заливають 200 мл окропу, настояти 50 хв і вживати по 50 мл тричі на день. Внутрiшньо - настiй трави м'яти (5 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 45 хв) пити по 50 мл тричі на день за 15 хв до їди. Зовнiшньо - ванни з настоєм м'яти перцевої (50 г сировини на 10 л окропу, настоювати 30 хв) використовубть при збудженні. Для зняття зморщок на обличчi готують таку суміш: до 1 л сухого вина додають 25 г м'яти перцевої, 30 г квiток ромашки лікарської i 20 г кислоти салiцилової, настоюють у скляній посудині 15 днiв, процiдити, отриманий настiй втирати в шкiру обличчя на нiч. Курс лiкування - 21 день.







Aвтоматические выключатели.