лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


ЛАВР БЛАГОРОДНИЙ - Лавр благродный

Laurus nobilis

Невисоке, до 10 м заввишки вічнозелене дводомне дерево або кущ родини лаврових. Має густу пірамідальну крону. Листки чергові прості, короткочерешкові, шкірясті, цілокраї, загострені.Квітки одностатеві, дрібні, білі, в 4 - 6-квіткових зонтикоподібних суцвіттях. Цвіте у квітні-травні. Плід - синьо-чорна, однонасінна кістянка, достигає у жовтні - листопаді. Розводять у Південному Криму як ефіроолійну, пряну і декоративну рослину. Можно культивувати в наших умовах, на зиму захищаючи. Для виготовлення галенових ліків використовують листя і зрілі плоди. Листя збирають з середини листопада до лютого. Плоди збирають у жовтні - листопаді. Листя лавра містить ефірну олію, катехіни, флавоноїди, антоціани. Плоди лавра містять ефірну олію, дубильні речовини, феноли та інші сполуки. Галенові препарати листя листя лавра приймають усередину при діабеті, псоріазі, малярії. Настоєм листя лавра на олії натирають болючі місця при артритах, міозитах, ревматизмі, простудних захворюваннях. Внутрішньо - настій листя (10 листків заливають трьома стаканами окропу, настоювати 4 години). Пити по 50 мл тричі на день при діабеті, сухому кашлі. При псоріазі - 20 г сухих листків лавра залити 400 мл окропу, кип'ятити 10 хв, процідити і пити по 100 мл тричі на день протягом 7 днів. При гіпотонії (низькому артеріальному тиску) для його підвищення добре покласти під язик на 2 - 3 хв лавровий лист. Звісно на смак - теж далеко не мед, але стане легше. Зовнішньо - настій листя (30 г сировини на 200 мл олії, настоюють 10 днів) та мізь (порошок з листя і хвої ялівцю змішати з вершковим маслом або внутрішнім свинячим жиром (60 г порошку листя лавра благородного, 10 г хвої ялівцю на 120 г внутрішнього жиру) для втирання в болючих місць.


ЛАКОНОС АМЕРИКАНСЬКИЙ

Phytolacca americana

Багаторічна трав'яниста рослина родини лаконосових. Має багатоголове кореневище і товстий веретеноподібний корінь. Стебло товсте, сокоаите, зелене або червонувато-зелене, прямостояче, у верхній частині розгалужене, до 3 м заввишки. Листки чергові, короткочерешкові, еліптичні або яйцеподібні, цілокраї, на верхівці загострені, 10 - 20 см завдовжки і 3 - 4 см завширки. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, в довгих китицях. Цвіте у червні - серпні. Плід соковитий, ягодоподібний, сплюснуто-кулястий, чорно-фіолетовий. На території України лаконос американський розводять у садах іпарках як декоративну рослину, іноді дичавіє і трапляється на засмічених місцях. Для виготовлення лікарських форм використовують коріння, заготівлю якого проводять восени. Використовують його свіжим або сушать. Коріння лаконосу американського містить алкалоїди, тритерпенові сапоніни, ефірну олію, вуглеводи,фітолакотоксин, мінеральні речовини. Раніше свіже коріння і висушене листя рослини використовували для приготування настоянки, яка входила до складу препаратів, що застосовувалися при лікуванні радікуліту, плекситу, тонзиліті, фарингіті. У народній медицині настій коріння лаконосу використовують як послаблюючий, сечогінний, блювотний і протиглисний засіб. Добрий ефект відмечено при лікуванні виразвової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, при захворюваннях нирок. В дерматології лаконос американський користується репутацією засобу, що активно впливає на обмін речовин. В гомеопатії препарати лаконосу застосовують при дифтерії, фолікулярній ангіні, ларингіті, ревматизмі, ішіасі, радикуліті. Внутрішньо - настій коріння лаконосу (5 г на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв) пити по 1 ст ложці тричі на день.


ЛАСКАВЕЦЬ ЗОЛОТИСТИЙ - Володушка золотистая

(вовчий зуб)
Bupleurum aureum

Багаторічна трав'яниста гола сизувата рослина родини селерових. Стебло пряме, розлоге, до 150 см заввишки. Листки чергові, цілісні, цілокраї: прикореневі й нижні стеблові - видовженозворотнояйцеподібні, при основі звужені в черешок; серединн і верхні стеблові - довгі, сидячі, при основі серцеподібні. Квітки двостатеві, 5-пелюсткові, у складних 10-20-променевих зонтиках, біля основи яких є обгортка з 3-5 великих яйцеподібних, здебільшого жовтих, нерівних листочків, а біля основи зонтиків - чашоподібна, з еліптичних або майже округлих листочків обгорточка; пелюстки золотаво-жовті, з загнутою всередину і відтягнутою у вигляді язичка верхівкою, на спинці - з сосочками. Цвіте у червні - липні. Плід - двосім'янка. Росте в Карпатах на гірських луках, серед чагарників, у лісах. Для виготовлення лікарських форм використовують траву, зібрану в період цвітіння рослини. Трава рослини містить алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, дубильні речовини, ефірні олії, аскорбінову кислоту, мінеральні речовини. Препарати ласкавцю активізують виділення жовчі, шлункового і панкреатичного соку. У народній медицині користується репутацією ефективного засобу при захворюваннях печінки і жовчного міхура, шлунково-кишкового тракту і підшлункової залози. Місцеве застосування показане при ураженні шкіри гноячками і при сверблячці, дерматиті, екземі. Внутрішньо - настій свіжозрізаної або сухої трави (3 ч ложки сировини на 200 мл окропу, настюють 4 години, проціджують). Пити по 50 мл тричі на день до їди протягом 25 днів. Зовнішньо - настій трави (4 ч ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 4 години), для обмивання шкіри.


ЛАТАТТЯ БІЛЕ - Кувшинка белая

(водяна лiлiя, водяний лопух, збаночки, листоплуг, ломич, лопатник, русальний квiт, умич бiлий)
Nymphaea alba

Багаторiчна водяна трав'яниста кореневищна рослина родини лататтєвих. Листки довгочерешковi, цiлокраї, плаваючi, серцеподібно-овальнi до 30 см завдовжки. Квiтки двостатевi, правильнi, великi, до 16 см у дiаметрi. Пелюстки бiлi, трохи довшi за чашолистки, до центру зменшуються і поступово переходять у тичинки. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - ягодоподiбний, зелений, багатонасiнний, його поверхня вкрита рубцями. Достигає у серпнi - вереснi. Росте в стоячих та з повiльною течією водах. Немає, мабуть у свiтi такої країни, де б не складали легенд про водяну лiлiю. В Iталiї, наприклад, поширена легенда про красуню Мелiнду, яку викрав болотяний цар - страховисько одружився з нею. Вiд того шлюбу i народилося латаття бiле, пелюстки якого нагадують колiр обличчя Мелiнди, а тичинки - золотi коси красунi. Кожного року красуня Мелiнда вкриває трясовину квiтами, нагадуючи своїй матерi, що вона жива, вiчно юна i царює над болотами. Для виготовлення лiкарських форм заговляють кореневища, квiтки i листя. Листя збирають пiд час цвiтiння рослини, кореневища виривають вiд початку цвiтiння i до похолодання. Кореневище мiстить алкалоїди (нiмфеїн), флавоноїди, дубильнi речовини, вiтамiни (А, В, С), органiчнi кислоти. У пелюстках квiток є флавоноїди (кемпферол, кверцетин); у насiннi - дубильнi речовини, карденолiд, нiмфалiн, жирна олiя. Галеновi препарати стимулююче дiють на шлунково-кишковий тракт, нормалiзують функцiю нирок i печiнки, знижують артерiальний тиск. Застосовують при анацидних гастритах, гепатитах, холециститах, злоякiсних пухлинах, кровотечах, невралгiї, мiалгiї, захворюваннях шкiри. Внутрiшньо - настiй пелюсток латаття (4 ст ложки сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi кожні 2 год при захворюваннях серця, шлунково-кишкового тракту. Зовнiшньо - настiй свiжих пелюсток (2 ст ложки на 500 мл окропу, кип'ятити 20 хв, настоювати 10 год) служить для вмивання лиця при вуграх, ластовиннi


ЛАТУК ДИКИЙ

(кокиш, латук компасний)
Lactuca serriola

Дворічна трав’яниста сіро-зелена з молочним соком рослина родини айстрових. Стебло пряме, борозенчасте, білувато-жовтувате, голе або внизу вкрите жорсткими щетинками до 120 см заввишки. Листки сидячі, зі стрілковидною основою, виїмчасто-перисторозсічені, з оберненими назад частками, по краю дрібноколючозубчасті, знизу по середній жилці щетинисті, спрямовані вгору. Квітки язичкові, двостатеві, блідо-жовті, в численних дрібних небагатоквіткових кошиках, що утворюють волотевидне суцвіття. Цвіте у червні – вересні. Плід – сім’янка. Латук дикий росте як бур’ян на городах по всій території України. З лікувальною метою використовують листя латука дикого і затверділий молочний сік. Листя збирають перед початком розпускання кошиків. Щоб одержати затверділий молочний сік, зрізають верхівку рослини, а молочний сік, що витікає з рослини збирають у чашечки і висушують. Усі частини рослини містять гіркоти, алкалоїди, мінеральні та смолисті речовини. Латук дикий виявляє седативну, спазмолітичну, сечогінну дію. Препарати латука дикого застосовують при нервовому безсонні, захворюваннях дихальних шляхів, епілепсії, подагрі. Внутрішньо – настій листя (1ч ложка сировини на 500 мл окропу, настояти протягом 5 годин, пити по 1 ст ложці тричі на день до їди. Симптоми отруєння: збудження нервової системи, судоми, порушення роботи серцево-судинної системи. Лікування: промивання шлунка розчином перманганату калію, активоване вугiлля, під шкiру вводять розчин атропіну сульфату 0,1% – 1 мл. Внутрiшньовенно – розчин строфантину 0,05% – 1 мл, мезатон 1% – 1 мл, розчин камфори олiйний 20% – 2 мл під шкiру. При пригніченні дають розчин кофеїну натрію бензоат 20% – 1 мл.


ЛИМОННИК КИТАЙСЬКИЙ

Schizandra chinensis

Одно- або дводомна дерев'яниста листопадна iз специфiчним запахом лимона лiана родини лимонникових, довжина - до 15 м. Листки черговi, оберненояйцеподібнi, цiлокраї, з червоними черешками. Квiтки одностатевi, рiдко - двостатевi, бiлi або рожево-бiлi, ароматнi, з воскоподiбними пелюстками. Цвiте у травнi - червнi. Плід - соковита багатолистянка, що складається з численних червоних ягодоподiбних плодикiв. Плоди достигають у вереснi. Лимонник китайський культивується як декоративна, харчова i лiкарська рослина. Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують зрiлi плоди i насiння. Плоди лимонника мiстять органiчнi кислоти, флавоноїди, сапонiни, вiтамiни, ефiрну олiю. Галеновi препарати лимонника стимулюють центральну нервову систему, пiдвищують розумову i фiзичну працездатнiсть, пiдвищують стiйкiсть органiзму до несприятливих умов, регулюють кровообiг, посилюють гостроту зору, прискорюють звикання очей до темряви, активізують моторну й секреторну функції органів травлення, покращують обмін речовин, стимулюють регенеративні процеси та імуно-біологічні реакції й тонізують діяльність матки, знижують вмiст цукру в кровi при діабеті, пiдвищують артерiальний тиск. Застосовують при стресових реакцiях, гiпотонiї, астенiї, атеросклерозi, цукровому дiабетi, фiзичнiй i розумовiй перевтомi, сонливостi. Внутрiшньо - настiй плодiв лимонника (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) вживати по 2 ст ложки тричі на день. Свiжий сік плодiв лимонника по - 1 ст ложцi 2 рази на день. Настояку з плодiв (20 г сировини на 100 мл 95% розчину спирту) приймати по 25 крапель 2 рази на день.


ЛИПА СЕРЦЕЛИСТА - Липа серцелистная

Tilia cordata

Високе дерево родини липових. Листки черговi, округлі або довгастi, з серцеподібною основою. Квiтки правильнi, двостатевi, п'ятичленнi; пелюстки - жовто-бiлi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - яйцеподібно-кулястий, опушений, з крихким оплодом горiшок. Росте в лiсах, по чагарниках, культивують у садах i парках та на вулицях. На територiї Закарпаття (м.Ужгород, набережна Незалежностi) висаджена найдовша алея лип в Європi. Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують суцвiття липи серцелистої разом із приквiтками - "липовий цвiт" збирають, коли бiльшiсть квiток розкриється, а решта перебуває у стадiї бутонiзацiї. Квiтки липи серцелистої мiстять глiкозиди, кумарини, сапонiни, дубильнi i мiнеральнi речовини, ефiрну олiю, вiтамiни, цукри та інші сполуки. Галеновi препарати липи серцелистої мають гіпотензивну, потогiнну, сечогiнну, жовчогiнну, протизапальну, седативну, болетамувальну дiю. Препарати липи застосовують при захворюваннях дихальних шляхiв, гепатитi, холециститi, простудних захворюваннях, нервовому збудженнi, болях у шлунку i кишечнику, ревматизмi, подагрi, ангiнi, ларингiтi, колiках, нервових захворюваннях, зобі, отруєннях. Внутрiшньо - настiй квiток липи (1:20) пити по 50 мл тричі на день пiсля їди. Зовнiшньо - настiй квiток (1:20) служить для компресiв, примочок. При випадінні волосся треба 8 ст ложок липового цвіту залити 500 мл води і кип'ятити 20 хв. Отриманим відваром мити голову протягом місяця.


ЛИСТОВИК СКОЛОПЕНДРОВИЙ - Листовик сколопендровый

(турецький язик, оленяча трава)
Phyllitis scolopendrium

Багаторічна папороть родини аспаленійових. Листки шкірясті, циліндричні, видовжено-ланцетні, серцеподібною основою і коротким черешком, до 80 см завдовжки. Соруси лінійні, зближені парами, розміщені косо впоперек пластинки листка, по обидва боки жилки. Спороносить у липні - серпні. Росте по затінених кам'янистих місцях у Карпатах. Використовують листки, які збирають в липні - серпні. Листки містять гормоноподібні й слизисті речовини, амінокислоти, леукодельфініди. В народній медицині галенові препарати листовика сколопендрового використовують як відхаркувальний, потогінний, сечогінний, в'яжучий, кровоспинний засіб. Настій листя п'ють при захворюванняї легень, кашлі, гастроентеритах, проносах, дизентерії, хворобах печінки, нирок, селезінки. Внутрішньо - настій листя листовика сколопендрового (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу, настоювати 2 години) пити по 50 мл тричі на день. Зовнішньо - 4 ст ложки суміші листя листовика сколопендрового і трави васильків справжніх, узатих порівну, кип'ятять 5 хв у 500 мл окропу і використовують для теплих ванн (щоденно по 20 хв) при захворюваннях шкіри (дерматомікози).


ЛІЛІЯ БІЛА - Лилия белая

Lilium candidum

Багаторiчна цибулинна рослина родини лiлiйних. Стебло прямостояче, просте, облистнене, до 120 см заввишки. Листки черговi, оберненоланцетнi, хвилястi; верхнi - ланцетнi. Квiтки правильнi, двостатевi, великi, бiлi, запашнi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - коробочка. Лiлiю бiлу розводять як декоративну рослину. Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють квiтки, листя i цибулини. Рослина мiстить ефiрну i жирну олiї, вiтамiни, мiнеральнi речовини, флавоноїди, антибiотики, алкалоїди, дубильнi речовини, органiчнi кислоти. Галеновi препарати лiлiї бiлої мають знеболювальні, антисептичнi, вiдхаркувальнi ранозагоювальнi, протизапальнi, властивості. Застосовують при бронхiтi як вiдхаркуючий засiб, при ревматизмi, опiках, гнiйних ранах i виразках. Зовнiшньо - мазь для лiкування опiкiв i ран: 5 квiток лiлiї бiлої залити 50 мл рафiнованої соняшникової (краще оливкової) олії і настоювати протягом 10 днiв, змазувати пошкодженi дiлянки шкiри. Мазь iз квiток, листя i цибулин (10 г суміші залити чистою соняшниковою олiєю, настоювати 21 день на сонцi) служить для змазування ран, виразок. Вiдваренi в молоцi квiтки прикладають до наривiв. Спиртову настоянку (1:5, на 70% розчинi спирту) втирати при ревматизмi й радикулiтi.


ЛІЩИНА ЗВИЧАЙНА - Лещина обыкновенная

(горішина, горішник, ліска, лісковий горіх, ліщина, ліщанка, нук, орішник)
Corylus avellana

Однодомна кущова рослина до 4 м заввишки, родини березових. Листки черговi, округлi або оберненояйцевиднi; в молодому вiцi опушенi; зверху - темно-зеленi, зiсподу - свiтлiшi. Квiтки одностатевi; тичинковi - зiбранi в звислi цилiндричнi сережки; маточковi - у двоквiткових розвилках, що розмiщенi в пазусi покривної луски i прихованi в черепичастiй кулястiй бруньцi, з якої виступають червонуватi приймочки. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - горiх, оточений листкоподібною, по краю надрiзаною обгорткою. Плоди достигають у серпнi. Лiщина росте у свiтлих мiшаних i широколистяних лiсах як пiдлiсок та на узлiссях. Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють плоди, кору i листя, коріння, шкарлупу горіхів, плюска, пильця ліщини. Кору весною пiд час сокоруху. Листя - у травнi. Плоди - у серпнi. Кора та листя лiщини мiстять ефiрну олiю, дубильнi речовини, алкалоїди, флавоноїди, мiнеральнi речовини (залізо, калій, магній, йод), амінокислоти, органічні кислоти, каротиноїди, вітаміни (нікотинова і аскорбінова кислоти, токоферол, рибофлавін, тіамін), полісахариди, жирні кислоти. У плодах є жирна олiя, вiтамiни, бiлки, клiтковина. Галеновi препарати лiщини мають судинорозширювальнi, протизапальнi, антианемiчнi, антиатеросклеротичнi, жовчогiннi властивостi. Експериментально встановлено, що галенові препарати мають заспокійливу дію на центральну нервовоу систему, знижують артеріальний тиск (у комбінації з бета адреноблокаторами потенціюють їх гіпотензивну дію). Найбільш значно виражена коронаролітична активність (активність препаратів ліщини прирівнюється до найбільш популярних коронаророзширювальних засобів). Проявляють позитивну дію при міокардиті, інфаркті міокарда. Комплекси біологічноактивних речовин ліщини, мають антигепатотоксичну властивість при експериментальних пошкодженнях печінки тетрахлорметаном (токсичний гепатит). Листя зібрані під час дозрівання горіхів застосовують для очищення сечовидільних шляхів. Настої листя і кори ліщини мають протимікробну, противиразкову (виразкова хвороба шлунка і кишечника), протиракову дію. Особливий інтерес викликають експериментальні дослідження підтверджені клінікою про те, що листя ліщини звичайної ефективні при лікуванні гіпертрофії простати і являються одним із компонентів лікарських зборів для лікування аденоми простати. Застосовують при атеросклерозi, стенокардії, міокардиті, інфаркті міокарда, гіпертонічній хворобі, гiпоацидних гастритах, виразкові й хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, дизентерії анемiї, гепатитi, холециститi, простатитi, цукровому діабеті, варикозному розширеннi вен, виразках гомiлки. Плоди лiщини корисно вживати при анемiї, атеросклерозi, гіпертонії, стенокардії, простатиті, аденомі простати, нирковокам'яній i жовчнокам'янiй хворобах, захворюваннях нервової системи. Внутрiшньо - вiдвар кори лiщини (1 ст ложка сировини на 500 мл окропу, кип'ятити 10 хв) приймати по 50 мл 4 рази на день до їди. Настiй листя (2 ст ложки сировини на 500 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 50 мл 4 рази на день до їди. Горіхи ліщини багаті на білки, жири, мінеральні речовини, фосфоліпіди та інші речовини. Вважаються цінним харчовим продуктом. Горіхи ліщини використовують також у кондитерській і харчовій промисловості.


ЛОБОДА БІЛА - Марь белая

(волок, лебеда дика, лебеда собача, лобода прісна, лобода свиняча, лобода собача, натина)
Chenopodium album

Багаторiчна трав'яниста сiро-зелена, вкрита сiруватим порошком рослина родини лободових. Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, до 100 см заввишки. Листки черговi, простi, довгочерешковi, ромбовидно-яйцеподібнi, цiлокраї, тонкі. Квiтки двостатевi, п'ятичленнi, дрiбнi, малопомiтнi, зiбранi в волотепоібдне суцвiття. Цвiте у липнi - вереснi. Плід однонасiнний горiшок з тонким плiвчастим оплоднем. Росте в посiвах, на городах, засмiчених мiсцях, бiля дорiг. Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють траву лободи під час цвiтiння рослини. Трава лободи білої мiстить алкалоїди, вiтамiни, сапонiни, флавоноїди, барвник, лiпiди, органiчнi кислоти, мiнеральнi речовини та інші. Галеновi препарати лободи бiлої мають антибактерiальнi, болетамувальнi, вiдхаркувальнi, гіпотензивні, естрогеннi, протизапальнi, сечогiннi властивостi. Застосовують галенові препарати лободи білої при кашлi, бронхiтах, бронхiальнiй астмi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, метеоризмi, хворобах печiнки i селезiнки, iстерiї, мiгренi, паралiчах, гiпергiдрозi, дерматитах, ревматизмi, радикулiтi. Внутрiшньо - настiй трави лободи (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Зовнiшньо - настiй трави (10 г сировини на 200 мл окропу) служить для полоскань, примочок на болючi мiсця.


ЛОПУХ СПРАВЖНІЙ - Лопух большой

(дiдовник, додовник, лопушина, лопушняк, лопух великий, репляк, ріпляк, реп'ях)
Arctium lappa (lappa major)

Дворiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло пряме, до 150 см заввишки, борозенчасте, червонувате, шерстисте, розгалужене. Корiнь розгалужений, м'ясистий, веретеноподiбний, до 60 см завдовжки. Листки черговi, черешковi, великi. Квiтки двостатевi, трубчастi, пурпуровi, в кулястих, розмiщених щитком кошиках; кошики на видовжених квітконіжках. Цвiте у липнi - вереснi. Росте на городах, у садах, засмiчених мiсцях, бiля жител, по берегах рiчок i струмкiв, у лiсах. Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують корiння лопуха, яке заготовляють з рослин, котрі ще не цвiли. Листя збирають пiсля цвiтiння рослини. Плоди - у вереснi. Корiння лопуха мiстить флавоноїди (ситостерин, стигмастерин), ефiрну i жирну олiї, глiкозиди (арктиїн), органiчнi кислоти, дубильнi речовини, iнулiн. У листях є флавоноїди, антоцiани, вiтамiни, органiчнi кислоти, мiнеральнi i дубильнi речовини, слиз. У плодах - глiкозиди (арктиїн), лактони, жирна олiя. Галеновi препарати лопуха звичайного мають дезинфікуючі, жовчогiннi, сечогiннi, потогiннi, гiпоглiкемiчнi, протипухлиннi, антирахiтичнi, протизапальнi властивостi. Застосовують при цукровому дiабетi, подагрi, ревматизмi, панкреатитi, атеросклерозi, набряках, рахiтi, кровотечах, гепатитi, холециститi, нирковокам'янiй хворобi, дерматитах, лишаї, випадiннi волосся, злоякiсних пухлинах, отруєннях солями ртутi. Внутрiшньо - вiдвар корiння лопуха звичайного (10 г на 200 мл окропу, настоювати 1 год) приймати по 50 мл 4 рази на день. Настiй листя (15 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 10 хв) вживати по 1 ст ложцi 6 разiв на день через годину пiсля їди. При лікуванні деяких хвороб кращий ефект дає використання різних сумiшей трав. Це (корiння лопуха, кореневище пирiю повзучого, трави череди трироздiльної, веронiки лікарської, фiалки триколiрної, листя чорницi (по 10 г кожної рослини на 200 мл окропу, настоювати 1 год), приймати по 50 мл тричі на день). При раку шлунка подрібнюють і змішують кореневище аiру тростинового - 10 г, суцвiття лопуха - 25 г, корiння лопуха - 35 г, суцвiття бодяка польового - 50 г, бруньки тополi чорної - 5 г. Суміш подрібнити залити 1 л окропу, настояти 2 год) пити 4 рази на день по 100 мл. Цю сумiш можна настояти на 500 мл горілки і приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - настiй корiння лопуха (5 г сировини на 400 мл окропу, настоювати 12 год) служить для примочок, компресiв при вуграх, дерматитах, виразках, гнiйних ранах. Для стимулювання росту волосся використовують вiдвар корiння лопуха (30 г сухої сировини на 400 мл окропу, кип'ятити 15 хв, охолодити, процiдити), який треба втирати у волосисту частину голови кожен другий вечір а пiсля процедури волосся сполоснути чистою водою. Ріст волосся стимулює також настій олiю лопуха на олії (50 г корiння лопуха залити 100 мл очищеної оливкової олiї, настоювати 20 днiв у теплому мiсцi, процiдити, втирати у волосисту частину голови). Настоянка (30 г корiння лопуха залити 500 мл горiлки, настоювати 15 днiв) служить для втирання у болючi мiсця при ревматизмi, радикулiтi.


ЛЮБИСТОК ЛІКАРСЬКИЙ - Любисток лекарственный

(вегета, магi)
Levisticum officinale

Багаторiчна гола трав'яниста рослина родини селерових. Стебло кругле, трубчасте, розгалужене, до 200 см заввишки. Листки блискучi перисторозсiченi. Квiтки двостатевi, правильнi, п'ятипелюстковi, свiтло-жовтi, зiбранi у верхiвковi круглi складнi зонтики. Цвiте у червнi - липнi. Плід - жовто-бура двосiм'янка. Розводять любисток у садах, на городах як декоративну i пряну рослину. Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють корiння, плоди i траву. Траву пiд час цвiтiння рослини. Корiння викопують восени. Плоди збирають у перiод повної стиглостi. Рослина мiстить фурокумарини (бергаптен, псорален), смоли, органiчнi кислоти, крохмаль, дубильнi i мiнеральнi речовини, ефiрну олiю, вiтамiни. Галеновi препарати любистку мають болетамувальнi, вiдхаркувальнi, заспокiйливi, сечогiннi властивостi, тонiзуюче дiють на роботу серця, статеву активнiсть. Застосовують при набряках, захворюваннях печiнки i селезiнки, анемiї, бронхітах, холециститах, артритах, дерматитах, гнійних ранах, для посилення кровопостачання органiв малого тазу з метою стимуляцiї статевої функції. Пом'яте свіже листя любистка прикладають до чоло при головних болях різного походження. Листя і коріння любистку використовують як приправу до страв. Внутрiшньо - настiй корiння любистка (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу, настоювати 1 год) приймати по 50 мл 4 рази на день до їди. 5 г висушеного коріння варити в 200 мл окропу 15 хв, настояти 2 год, пити по 1 ст ложці тричі на день до їди за 30 хв (при артриті). Корінь любистка, сельдерея та петрушки по 10 г нарізати на дрібні шматки, варити 10 хв викласти на сковородку, додати трохи масла, муки, солі і підсмажити. Додати жовток перепелиного яйця і мускатний горіх (для стимуляції потенції). Зробити із звичайного чоловіка суперлюбовника можна вживаючи салат, приготовлений із листя любистка, сельдерея, петрушки, базилика, кинзи, пастернака, кропиви, меліси, м'яти, кадила. Легендарний любовний напиток Тристана і Ізольди був приготовлений з м'яти, чебреця і розмарину на червоному вині. Зовнiшньо - настiй корiння i листя любистку (по 1 ч ложцi корiння i трави на 200 мл окропу, настоювати 20 хв) служить для полоскання волосся i промивання ран.


ЛЮБКА ДВОЛИСТА - Любка двулистная

Platanthera bifolia

Багаторічна трав’яниста рослина з довгастими цілісними бульбами родини зозулинцевих (орхідних). Стебло прямостояче, голе, ребристе, біля основи – з бурими піхвами, 20–50 см заввишки. Прикореневі листки великі, майже супротивні, еліптичні, голі, звужені в крилатий черешок; стеблові – чергові, дрібні, ланцетні. Квітки неправильні, двостатеві, великі, білі, запашні, у рідких верхівкових китицях; оцвітина віночкоподібна, з 6 листочків: 3 листочки сходяться шоломом, 2 бічні неоднакові між собою і 1 утворює лінійну цілісну губу з тонким зігнутим на кінці зеленуватим шо­ломом. Цвіте у червні – липні. Плід – коробочка. Любка дволиста – рідкісна рослина. Трапляється здебільшого на Закарпатті, в Карпатах, на Прикарпатті в світлих лісах, на галявинах, узліссях та по чагарниках. Занесена до Червоної книги України. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які зби­рають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4–5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при тем­пературі 50–55°. Одержана таким чином сировина називається “бульби салеп” (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності – 6 років. Аптеки салеп не від­пускають. Бульбокорені любки містять слиз (до 50 %), крохмаль (до 27 %), декстрин, пентозани, сахарозу тощо. Галенові препарати салепу – проявляють обволікаючий, протизапальний і загальнозмiцнюючий ефекти. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп при­значають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту. Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і вираз­ковій хворобі. Слиз салепу п’ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції. Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави любки вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. У народній медицині насіння любки дволистої використовували при епілепсії. Лікарські форми і застосування. Слиз (Mucilago Salepi) – 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10–15 хв і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2–3 рази на день. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.


ЛЬОНОК ЗВИЧАЙНИЙ - Льнянка обыкновенная

(дзвоники, жабки, жовтушка, зайцiв льон, косюрки, лен собачий, льнянка, молошничок,остудник, стоголовник)
Linaria vulgaris

Багаторiчна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло просте, прямостояче, до 90 см заввишки. Листки простi, цiлокраї, лiнiйнi, гострi, при основi звуженi, сидячi. Квiтки двостатевi, неправильнi, у густих верхiвкових китицях; вiночок - з довгою шпоркою, блiдо-жовтий, двогубий, з червонувато-оранжевою волосистою випуклiстю на нижнiй губi. Цвiте у травнi - серпнi. Плід - довгаста вдвоє довша за чашечку коробочка. Росте як бур'ян на полях, межах, схилах, серед чагарникiв, бiля дорiг. Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву в перiод цвiтiння рослини. Трав льонку звичайного мiстить алкалоїди (пеганiн), флавоноїднi глiкозиди (лiнарин, неолiнарин, пектолiнарин), ціанідиновий глiкозид (антиренiнхлорид), смолистi i дубильнi речовини, слиз, фiтостерин, холiн, вiтамiни, органiчнi кислоти. Галеновi препарати льонку звичайного мають гіпотензивні, протиаритмiчнi, жовчогiннi, послаблюючi, протизапальнi, седативні, антиатеросклеротичні властивостi, покращують мозковий кровоплин. Застосовують при гiпертонiчнiй хворобi, аритмiях, атонiях шлунково-кишкового тракту, холециститах, нічному нетриманнi сечi, циститi, запаленнi i гiпертрофiї простати, шкiрних захворюваннях. Внутрiшньо - настiй трави льонку звичайного (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 50 мл тричі на день до їди. Рiдкий екстракт льонку (50 г сировини заливають 100 мл 40% розчину спирту), вживати по 1 ч ложцi на нiч при запорах. Зовнiшньо - вiдвар трави льонку звичайного (20 г сировини на 500 мл окропу або молока, кип'ятити 25 хв) служить для компресiв, обмивань.







Источник: секс шоп.