лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


ЖЕНЬШЕНЬ

(корінь життя, людина корінь)
Panax ginseng

Багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих. Коренева система женьшеня складається з короткого вертикального кореневища (так званої шийки) і власне кореня; корінь жовтувато-білий, товстий, м'ясистий, мало галузистий, часто буває схожий на фігуру людини. Стебло тонке, прямостояче, гладеньке, всередині порожнє, до 70 см заввишки, на верхівці увінчане розеткою з 2 - 5, а інколи й 6 листків. Листки черешкові, пальчастоп'ятискладні; листочки обернено овальні, по краю - пилчасті. Квітки двостатеві, білі, іноді ніжно-рожеві, зібрані у верхівковий одиничний зонтик. Цвіте у червні. Плід - соковита яскраво-червона кістянка. Плоди достигають у серпні. В дикому стані женьшень росте у глухій тайзі на Далекому Сході. Садоводи-аматори з успіхом вирощують женьшень на грядках. Для виготовлення ліків використовують корінь женьшеня. Збирають коріння женьшеня в першій половині серпня, коли його легко знайти за достиглими червоними плодами. Після достигання плодів корінь стає твердішим і витривалішим для зберігання. Викопують корінь обережно, щоб не відірвати від кореня "шийку" і не ушкодити бічні й додаткові корені. Викопаний корінь старанно очищають м'якою сухою щіткою від землі (мити не можна). Для тривалого зберігання корені сушать на сонці. У коренях женьшеня містяться тритерпенові глікозиди, пектинові речовини, вітаміни, макро- та мікроелементи (алюміній, залізо, кремній, марганець, сірка, фосфор), крохмаль, сахароза, жирні кислоти, ефірні олії та інші речовини. На сході Азіатського континенту, в Китаї, Японії, на Далекому Сході за нагрудні амулети правили шматочки чарівного "кореня життя" - славетного женьшеня, який лікує від усіх недугів, "дає вічну молодість і щастя життя". Жодна рослина на земній кулі не має такої гучної слави, як легендарний женьшень. Ні одну рослину не називають так багатозначно: "корінь життя", "диво світу", "стосил", "сіль землі", "зерно землі" тощо. У цьому відображені уявлення про женьшень як про надзвичайний цілющий засіб. Ніде на землі немає другої такої рослини, через яку було б створено стільки легенд і переказів, - писав відомий натураліст Арсеньєв. Тільки людина з чистою совістю може знайти "корінь життя", мовить одна легенда. Для людини нечесної або аморальної він недосяжний. Від такої людини корінь глибоко заходить у землю, твердить інша. І справді, корінь женьшеня з роками заглиблюється в землю, так само як цибулина численних декоративних рослин - тюльпанів, нарцисів. Китайські лікарі здавна вважали, що женьшень здатний вселяти в людину силу, бадьорість, свіжість молодості, робить шкіру рожевою, як у молодої дівчини, підвищує працездатність і витривалість. "Якщо давати настій кореня людині, що вмирає, то до неї повернеться свідомість і вона проживе ще деякий час". Ось які відомості про лікувальні властивості женьшеня узяв з наказу китайського імператора французький місіонер Жарту. У 1713 році в листі з Пекіна він писав: "Женьшень допомагає при всяких слабощах, у випадках надмірної втоми тіла або душі, знищує і видаляє мокротиння та перешкоджає накопиченню його; зупиняє блювання, зміцнює шлунок, посилює апетит і допомагає травленню, зміцнює груди й серцеву діяльність, зменшує задишку, посилює духовну й фізичну діяльність організму, підносить настрій, збільшує лімфу крові, добре допомагає при раптових запамороченнях у спеку, поліпшує ослаблений зір, подовжує і підтримує життя в похилому віці". Жень благотворно діє на виснажених, слабих, а також на людей з різними хронічними захворюваннями. Численними дослідами доведено, що препарати женьшеня посилюють опірність людського організму до шкідливих умов зовнішнього середовища. Досить важлива також гонадотропна дія женьшеня, тобто дія на функцію статевих залоз. Відомо, що в китайській медицині женьшень вживався для боротьби із статевим безсиллям, для "повернення молодості". Позитивний вплив женьшеня на статеві функції нині підтверджено науковими експериментами. Носіями фармакологічної дії женьшеня є складний комплекс близьких за своїми властивостями глікозидів. Встановлено, що женьшень діє як синергіст психостимуляторів і є фізіологічним антагоністом барбітуратів, етилового спирту. Галенові препарати рослини посилюють процеси збудження в нейронах кори та в стовбурових відділах головного мозку й покращують рефлекторну діяльність. Препарати женьшеня посилюють працездатність і зменшують втому при великих фізичних навантаженнях і стресі. В малих дозах він посилює збудження і знижує гальмівні процеси, а в великих - навпаки: посилює гальмівні процеси. Препарти женьшеня стимулюють синтез рибонуклеїнової, дезоксирибонуклеїнової кислоти, білка, глюкокортикоїдів. Застосовують для лікування і профілактики різних захворювань центральної нервової системи, для підвищення рівня працездатності організму і його опірності щодо стресових ситуацій. Женьшень - це адаптогенний загнальнотонізуючий засіб. Його використовують при нервовому й фізичному виснаженні, неврастенії, істерії, анемії, гіпотонії, цукровому діабеті, як імуностимулятор при вірусному гепатиті, атеросклерозі, гастриті, імпотенції. Внутрішньо - настоянку женьшеня по 25 крапель тричі на день до їди. Настоянку домашнього приготування (10 г сухого подрібненого коріння на 500 мл горілки, настоюють 15 днів) пити по 1 ст ложці тричі на день.


ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ - Окопник лекарственный

(білопузник, гав'яз, гав'язь, живакість, живикіст, жиловник, лизень воловий, окопник, язик воловий)
Symphytum officinale

Багаторiчна трав'яниста шорсткощетиниста рослина родини шорстколистих. Має коротке кореневище. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, розгалужене, внизу - гранчасте, вгорi - крилате вiд збiжного листя. Листки черговi, знизу, вкритi сiткою жилок; приземнi й нижнi стебловi листки - з черешками, яйцеподібно-ланцетнi, решта стеблових листкiв - сидячi, гострi, ланцетнi. Квiтки правильнi, пониклi, зiбранi завiйками на верхiвцi стебла; вiночок фiалковий або брудно-пурпуровий. Цвiте у червнi - вереснi. Плід сухий, розпадається на 4 горiшки. Росте по берегах рiчок, вологих луках, у вiльшняках. Для виготовлення лiкарських форм заготовляють коріння рослини восени. Корiння мiстить алкалоїди (лазiокарпiн, алантоїн, циноглосин), глiкозиди, цукри, холiн, ефiрну олiю, дубильнi i слизистi речовини. Галеновi препарати живокосту, мають протизапальнi, обволікувальні, протипухлиннi, протимiкробнi властивостi. Застосовують при кашлi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, хворобах нирок i печiнки, переломi кiсток, пухлинах, виразках, гнiйних ранах. Внутрiшньо - вiдвар корiння живокосту (10 г подрiбненого корiння залити 200 мл окропу, варити 10 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Настоянку коріння живокосту (10 г сировини залити 50 мл 70% розчину спирту) приймати по 30 крапель 4 рази на день. Зовнiшньо - вiдвар корiння (10 г сировини залити 200 мл окропу, варити 10 хв) використовувати для полоскання, примочок, обробки ран i виразок, трiщині куточкiв рота Накладають компреси на мiсця переломів для швидшого їх зростання кісток. Настоянку коріння (1:10, на 50% розчині спирту, настоювати у темному і холодному місці 25 днів) втирати у болючі місця тіла при ревматизмі, подагрі, артриті, міозиті).


ЖОВТЕЦЬ БАГАТОКВІТКОВИЙ - Лютик многоцветный

Ranunculus polyanthemus

Багаторiчна трав'яниста рiдкоопушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, до 80 см заввишки. Листки округло-серцеподібнi, глибокорозсiченi, у верхнiй частинi - зубчастi частки; прикореневi - на довгих черешках, верхнi стебловi - сидячi. Квiтки двостатевi, одиничнi, на кiнцях галузок. Плід - сiм'янка. Росте на трав'янистих схилах, узлiссях, та в чагарниках. Для виготовлення лiкарських препаратiв траву заготовляють пiд час цвiтiння. Трава жовтцю мiстить алкалоїди, кумарини, флавоноїди, органiчнi кислоти, вiтамiни. Галеновi препарати жовтцю мають протимiкробнi, болетамувальнi, послаблюючi, тонiзуючi властивостi. В народній медицині водний настій свіжої трави використовують всередину як тонізуючий і послаблюючий засіб, при жовтяниці й грижі. Застосовують препарати жовтцю всередину при захворюваннях печінки, жовчного мiхура, запорах. Мiсцево - при ревматизмi, подагрi, гнiйних ранах, виразках. Внутрiшньо - настiй свiжої або сухої трави (1:10) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - сік свiжої трави втирають у суглоби при ревматизмi й подагрi, використовують для лiкування ран i фурункулiв.


ЖОВТЕЦЬ ПОВЗУЧИЙ - Лютик ползучий

Ranunculus repens

Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Стебло висхідне до 80 см заввишки, при основі – з довгими надземними пагонами, які по вузлах укорінюються. Листки, крім верхівкових – черешкові, трійчасто- або двічі трійчасторозсічені, з тричі розділеними на гостро зубчасті частки сегментами. Квітки правильні, двостатеві, п’ятироздільні, з жовтими, блискучими, обернено яйцеподібними пелюстками. Цвіте у травні – червні. Плід – зібраний, із сімянок, кулястий. Росте по всій території України на вологих місцях. Для виготовлення галенових ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Трава жовтецю повзучого містить алкалоїди, дубильні речовини, кумарини, хінони, сапоніни, гама-лактони (протоанемонін, ранункулін), вітаміни, мікро- та мікроелементи. У зв’язку з високою отруйністю використовують препарати тільки місцево як бактерицидний, ранозагоювальний, витяжний засіб (для прискоренні дозрівання наривів) при фурункульозі. Застосовують свіже добре зім’яте листя, накладають на рани. Симптоми отруєння: зниження артеріального тиску, блювання, нудота, болi в животі, судоми. Сік рослини, попадаючи на шкiру, викликає опіки, в очі і – сильне подразнення. Лікування: промивання шлунка великою кількістю води з додаванням активованого вугілля, олійні послаблюючі (рицинова олiя – 15 мл на прийом), сечогiннi засоби, обволікувальні засоби (крохмальна слизь 100 мл, емульсія соняшникової олії 1:10 з додаванням 2 г анестезину) приймати по 1 ст. ложцi 5 – 6 разів на день. При порушенні функцi ї серцево-судинно ї системи вводять розчин камфори, строфантин. При судомах – внутрішньом’язово сибазон 0,5% – 2 мл або розчин барбамілу 10% – 10 мл. Для промивання очей використовують наст ій ромашки (1:10).


ЖОВТИЙ ОСОТ ГОРОДНІЙ - Осот огородный

(осотник)
Sonchus oleraceus

Однорiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, порожнисте, гладеньке, до 130 см заввишки. Листки черговi, матовi, голi, струговидноперистонадрiзанi. Кошики - в розгалуженому суцвiттi, на потовщених нiжках. Квiтки язичковi, жовтi, рiдко - бiлi, з червоними смужками на вiдгинi. Цвiте у травнi - жовтнi. Плід - сiм'янка. Росте як бур'ян на городах, по засмiчених мiсцях. Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють траву пiд час цвiтiння. Трава осоту мiстить каучук, дубильнi речовини, вiтамiни. Галеновi препарати осоту мають жовчогiннi, молокогiннi, сечогiннi, кровоспиннi, протизапальнi властивостi. Застосовують при хворобах печiнки та жовчного міхура (гепатит, холецистит, холангiт) i захворюваннях сечового міхура, для стимуляцiї вироблення молока у матерiв годувальниць. У народному господарствi (у тваринництвi) - цiнна кормова культура. Внутрiшньо - настiй трави осоту (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 30 хв) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Зовнiшньо - настiй трави ( 3 ст ложки сировини на 1 л окропу, настоювати 30 хв) служить для обробки ран, виразок, для сидячих ванн при геморої.


ЖОВТОЗІЛЛЯ ЗВИЧАЙНЕ - Крестовник обыкновенный

(баранчик, будяк жовтоцвiтий, дiдик звичайний, димокурник, крестовник, молочій дідикуватий, паличник, старник, старець)
Senecio vulgaris

Одно- або дворiчна павутинисто-волосиста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, ребристе, до 50 см заввишки. Листки перистолопатевi, з видовженими сегментами, по краю - вiйчасто-лопатевi. Квiтки трубчастi, жовтi, зiбранi в кошики, що утворюють негусте волотистощиткоподібне суцвiття. Цвiте у квiтнi - листопадi. Плід - сiм'янка. Жовтозілля звичайне росте як бур'ян бiля жител, на полях i городах. Для лiкарських потреб заготовляють траву жовтозiлля, у травнi - серпнi. Трава жовтозiлля звичайного мiстить алкалоїди (платифiлiн, сарацин), вiтамiни, барвники, мiнеральнi солi, iнулiн. Галеновi препарати жовтозiлля мають гiпотензивнi, спазмолiтичнi, ранозагоювальні властивостi. Препарати жовтозiлля звичайного застосовують при виразковiй хворобi дванадцятипалої кишки i шлунка, гiперацидному гастритi, спазмах гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, кровотечах, бронхiальнiй астмi, стенокардiї. При судомах використовують свiжий сік. Внутрiшньо - настiй трави жовтозiлля звичайного (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Настоянку трави жовтозiлля - по 40 крапель тричі на день. Зовнiшньо - настiй трави жовтозілля звичайного (1:10) служить для ванн при геморої.







Установка и подключение выключателя.