лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ - Тысячелистник обыкновенный

(білоголовник, деревій, кашка, кревавник, кервавник, кровавник, кровник, крячка, кровопуски, маточник, морков'ять, муращівник, мурiщавник, серпоріз, тисячинець)
Achillea millefolium

Трав'яниста багаторiчна рослина родини айстрових. Має вкорочене багатоголове, без повзучих пагонiв кореневище. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, вгорi розгалужене, бiля основи здерев'янiле. Листки двічіперисторозсічені, з численними вiддалено розмiщеними сегментами. Квiтки зiбранi у кошики, що утворюють щиткоподібне суцвiття; крайовi квiтки - язичковi, маточковi, бiлi або рожевуватi; серединнi - трубчастi, двостатевi. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - сiм'янка. Росте на галявинах, луках, бiля дорiг. Наукову назву деревію - Achielea millefolium дано на честь героя Троянської війни - Ахілли, який заліковував бойові рани ліками, які готував із соку рослини, змішаної з іржею зброї. Про лікувальні властивості деревію знали ще в часи Диоскорида - вже тоді деревій застосовували як кровоспинний та ранозагоюючий засіб. На Київській Русі рослина віддавна користувалась заслуженою славою, а саме деревій згадується у стародавніх рукописах з яких дізнаємося про зцілення внука Дмиртія Донського, який страждав носовими кровотечами. За здатність спиняти кровотечу і сприяти загоюванню ран в народі цю рослину назвали кривавником або порізником. Із покоління в покоління ним кори-стувалися селяни, зупиняючи кровотечу при порізах серпом або косою. Для виготовлення лiкарських препаратiв збирають траву вiд початку до середини цвiтiння. Трава деревiю мiстить флавоноїди, секвiтерпени, ефiрнi олiї, вiтамiни, (зокрема значну кількість вiтамiну К), гiркi та дубильнi речовини, органiчнi кислоти. Галеновi препарати цієї рослини мають кровоспинну, протизапальну, бактерицидну, седативну, сечогінну, гепатопротекторну, дiю. Застосовують при рiзних кровотечах, зниженнi апетиту, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, колiтах, гiпоацидних гастритах, фiбромiомi матки, iстерiї, безсоннi, гер-песi, надмiрнiй жирностi шкiри, вуграх, анемiї, лейкозах, зобі, для нормалiзацiї обмiну речовин, стимулювання росту волосся. Внутрiшньо - настiй трави (15 г або 2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 50 хв), пити по 50 мл тричі на день. Рiдкий екстракт деревію (1:5, на 70% розчинi спирту), приймати по 40 крапель тричі на день. Свiжий сік деревiю звичайного з медом (на 50 мл соку додати 10 г меду) вживати по 1 ч ложцi на день. Настоянку трави (30 г або 4 ст ложки сировини на 100 мл 40% розчину спирту, настоювати 10 днiв) приймати по 20 крапель тричі на день перед їдою. Настій трави деревію (1:10) пити по 2 ст. ложки тричі на день перед їдою, разом з настоєм трави собачої кропиви (1:10) приймати по 2 ст ложки тричі на день перед їдою - при передчасній еякуляції. Зовнiшньо - настiй трави деревiю (1:10) настоювати 1 год служить для обмивань (для того, щоб шкіра обличчя була бархатистою та матовою), примочок, компресiв на рани i виразки. Маззю лікують прищі та висипи на шкірі. При носових кровотечах: узяти свіже молоде листя деревію, легенько стистнути на них, щоб виділився сік і вкласти в ніздрі. Через деякий час кровотеча припиниться.


ДЕРЕН СПРАВЖНІЙ - Кизил обыкновенный

(кизил)
Cornus mas

Кущ або невелике деревце родини деренових. Листки простi, великi, яйцеподібнi або ланцетнi, цiлiснi, загостренi. Квiтки жовтi, правильнi, дрiбнi, зiбранi в зонтикоподібнi суцвiття. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - цилiндрична або грушкоподібна червона соковита кiстянка, достигає у серпнi - вереснi. Росте в лiсах, по чагарниках. Для лiкарських потреб заготовляють листя, плоди i кору. Плоди мiстять вiтамiни, органiчнi кислоти, пектиновi речовини, ефiрну олiю, цукор. У корi є глiкозиди, гiркоти, дубильнi речовини. Галеновi препарати дерену мають антисептичнi, в'яжучi, протизапальнi, гiпоглiкемiчнi властивостi, посилюють апетит. Застосовують при проносах, цукровому дiабетi, зниженiй ферментативнiй функцiї пiдшлункової залози, для пiдвищення апетиту, фурункульозi. Внутрiшньо - настiй плодiв (10 г сухих плодiв заливають 200 мл окропу, настоюють 3 год) приймати по 50 мл тричі на день.


ДЗВОНИКИ СКУПЧЕНІ - Колокольчик скученный

Campanula glomerata

Багаторiчна трав'яниста рослина родини дзвоникових. Стебло прямостояче, просте, сiрувато-зелене, до 80 см заввишки. Листки черговi, цiлiснi, нижнi довгочерешковi, видовженояйцеподібнi, біля основи - серцеподібні, верхнi стебловi - сидячi. Квiтки правильнi, двостатевi, зрослопелюстковi, сидячi, зiбранi в пазухах верхнiх листкiв у верхiвкову головку; вiночок - дзвоникоподний, фiолетовий. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка. Росте на узлiссях, суходольних луках, по чагарниках. Для лiкарських потреб заготовляють траву пiд час цвiтiння. Трава дзвоникiв мiстить алкалоїди, органiчнi кислоти, флавоноїди, вiтамiни, мікроелементи. Галеновi препарати дзвоникiв скупчених мають протимiкробнi, протизапальнi, седативнi, болетамувальнi властивостi. Застосовують при кашлi, атеросклерозi, жовтяницi, лихоманцi, сифiлiсi. Мiсцево - при ангiнi, стоматитi, для компресiв, ванн; при укусах собак використовують траву для припарок. Внутрiшньо - настiй трави дзвоників скупчених (2 ч ложки трави на 200 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 1 ст ложцi тричі на день. Зовнiшньо - настiй трави дзвоників скупчених (1 д. ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) додають до ванн при епiлепсiї. При укусах собак та гадюк 20 г трави дзвоників скупчених заливають 50 мл окропу, настоюють 1 год i прикладають цю масу до враженого мiсця.


ДИВИНА ГУСТОКВІТКОВА - Коровяк густоцветковый

(ведмеже вухо, дивина звичайна, дивина скiпетровидна,канделія, коров'як скiпетровидний, хвіст воловий)
Verbascum densiflorum

Дворiчна або однорiчна повстисто опушена рослина родини ранникових. Стебло просте, стояче, до 100 см заввишки. Листки видовженоелiптичнi, загостренi, верхнi листки зменшенi. Квiтки двостатевi, неправильнi, жовтi, зiбранi в густе переривчасте колосоподібне суцвiття. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка. Росте на вiдкритих мiсцях, схилах, пiскуватих грунтах по всiй територiї Закарпаття. Для лiкарських потреб заготовляють квiтки (лише вiночки з тичинками) і коріння. Квітки рослин мiстять флавоноїди (гесперидин), iридоїдний глiкозид (аукубiн), каротиноїди (альфа-кроцетин і бета-каротин), дубильні речовини, кислоту аскорбінову, сапонiни, цукри, камедi, слиз, ефiрну олiю. Галеновi препарати дивини мають вiдхаркувальну, спазмолiтичну, наркотичну, протисудомну, пом'якшувальну дiю. Препарати дивини застосовують при запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв, кашлi, коклюшi, бронхiтi, бронхіальній астмi, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, гепатитi, холециститi. Мiсцево - при дерматитах, для присипань трiщин і ран. Внутрiшньо - настiй квiток дивини (1 ст ложка квiток на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi через кожнi 3 год. Для посилення ефекту рекомендується використовувати у сумiшi з iншими лiкарськими рослинами (квiтки ромашки, корiння алтеї, бузини чорної, липи серцелистої, цмину пiскового та iнших). Зовнiшньо - настiй квiток або корiння дивини (1:10; настоювати 30 хв) додавати до сидячих ванн, через кожні 2 днi (усього - 10 процедур. Настоянку квіток - для натирань при невралгії й болях в суглобах. Припарки квіток разом з листям - до ран, запальних вогнищ та опіків.


ДУДНИК ЛІСОВИЙ - Дудник лесной

Angelica sylvestris

Багаторiчна трав'яниста рослина родини зонтичних. Стебло округле, дудчасте, гладеньке, вгорі розгалужене, до 200 см заввишки. Листки з дуже здутими мiшкоподібними пiхвами, перисторозсiченi, з видовженояйцеподібними листочками. Квiтки дрiбнi, правильнi, двостатевi, бiлi або блiдо-рожевi, у складних щиткоподібних зонтиках. Цвiте у липнi - вереснi. Плід - двосiм'янка. Росте на вологих луках, по берегах рiчок i ставкiв у чагарниках, лiсах. Для лiкарських потреб заготовляють кореневище разом із корiнням восени або рано навеснi. Рослина мiстить жири, бiлки вiтамiни, макро- та мiкроелементи (Ca, P, Fe, Mn, Ni, Cu, Ti), ефiрну олiю. Галеновi препарати дудника мають вiдхаркувальнi, сечогiннi, болетамувальнi потогiннi, протизапальнi, властивостi. Застосовують при метеоризмi, атонiї шлунка i кишечника, запальних процесах верхнiх дихальних шляхiв, сік дудника закапують у вухо або дупло зуба при болях. Внутрiшньо - вiдвар корiння дудника (20 г подрiбненого корiння залити 1 л окропу) пити по 50 мл тричі на день. Настоянку корiння (20 г подрiбненого корiння залити 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 10 днiв) приймати по 25 крапель тричі на день. Зовнiшньо - настояка корiння дудника (20 г подрiбненого корiння на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 10 днiв), служить для розтирань. Загальнозмiцнююча ванна - вiдварити корiння дудника: 200 г подрiбненої сировини залити 1 л окропу, варити 10 хв, процiдити додати до води у ванні.


ДУРМАН ЗВИЧАЙНИЙ - Дурман обыкновенный

(білун, біс-дерево, бiшене зiлля, болиголов, буздирев, водоп'ян, дендера, див-дерево, дивдур, диндерев, дурзілля, дурило, дурноп'ян, колюхи, огірки бішені, отрава, чодофо)
Datura stramonium

Однорiчна трав'яниста рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, порожнисте, просте. Листки черговi, простi, вищербленовеликозубчастi. Квiтки двостатевi, великi, бiлi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - яйцеподібна коробочка вкрита шипиками. Росте на засмiчених мiсцях, пустирях. Для лiкарських потреб використовують листя i насiння. Листя збирають вiд початку цвiтiння до заморозкiв. Насiння - коли дозріє. Усi частини рослини мiстять алкалоїди (атропiн, гiосциамiн, датурин, скополамiн), ефiрну олiю. Використовують при бронхiальнiй астмi, бронхiтах, кашлi, нервових i психiчних захворюваннях. Мiсцево - при ревматизмi, артритах. Внутрiшньо - настоянка з насiння по 5 крапель на прийом. Вiдвар листя (1:30), по 1 д. ложцi на прийом. Зовнiшньо - настоянка для розтирання суглобiв. Листя скрученi у виглядi цигарок для курiння при бронхiальнiй астмi. При передозуваннi настає отруєння (особливо при самолiкуваннi). Симптоми отруєння: сухiсть шкiри i слизових оболонок, зниження секрецiї всiх залоз, порушення зору (диплопiя), розширення зiницi ока, свiтлобоязнь, головний бiль, почервонiння шкiри. З боку центральної нервової системи спостерiгається збудження (психiчне i рухове), зоровi галюцинацiї, марення, судоми. Лікування: промивання шлунка через зонд великою кiлькiстю води з додаванням активованого вугiлля, сечогiннi засоби, гемосорбцiя. Iз лiкарських препаратiв вводять розчин прозерину 0,05% - 1 мл пiд шкiру, при збудженнi - розчин аміназину 2,5% - 2 мл внутрiшньом'язово, внутрiшньовенно сибазон 0,5% - 2 мл.


ДЯГЕЛЬ ЛІКАРСЬКИЙ - Дягиль лекарственный

(дудник лікарський, ангеліка, ангельська трава, бодранка, бучереш, веретень, дзенгель, дудошник, дяглиця, коровник, пищалка лікувальна, порянка, яглиця)
Angelica archangelica (officinalis)

Дворiчна трав'яниста рослина родини зонтичних. Стебло товсте, порожнисте, галузисте, до 200 см заввишки, вгорi червонувате. Листки черговi, з великими здутими пiхвами, довгочерешковi, трикутнi. Квiтки дрiбнi, двостатевi, п'ятироздiльнi зеленувато-бiлi, зiбранi у великi, майже кулястi зонтики. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - двосiм'янка. Росте у вiльшняках, на луках, поблизу водойм, по берегах рiчок. Для лiкарських потреб заготовляють кореневище восени або рано навеснi. Кореневище дягiлю мiстить кумарини, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, фiтостерини, ефiрну олiю. Галеновi препарати дягiлю мають протизапальнi, заспокiйливi, спазмолiтичнi, протимiкробнi властивостi. Застосовують при вiдсутностi апетиту, гiпоацидних гастритах, холециститi, холангiтi, бронхiтi, пневмонiї, неврозах. Внутрiшньо - теплий вiдвар корiння (10 г, або 3 ст ложки подрiбненого корiння залити 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день.