лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


ЧАЙ КИТАЙСЬКИЙ - Чай китайський

Thea sinensis

трав Вічнозелений, галузистий, кущ родини чайних заввишки до 150 см. Листки цілісні, чергові, видовжено-овальні, до 8 см завдовжки, 4 см завширшки, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Квітки правильні, двостатеві, поодинокі або по 2 - 5 в пазухах листків; пелюстки білі, рідше рожеві. Цвіте у червні - липні. Плід - коробочка. Батьківщина чаю - гірські ліси Південного Китаю та Індокитайського півострова. Вирощують чай в Грузії, Азербайджані, Краснодарський край. На території Закарпаття чайна плантація розташована в районі червоної гори м. Мукачево. Вирощують чай заради верхівкових частин пагонів. Якщо листя і флеші сушити відразу після збирання, то одержують зелений чай. Щоб одержати чорний чай, сировину спочатку піддають ферментації. У листі чаю є алкалоїди (кофеїн, теофілін, теобромін, ксантин, аденін, гіпоксантин та інші), флавоноїди, ефірна олія, дубильні речовини, аскорбінова кислота, вітаміни (тіамін, рибофлавін, рутин, філохінон, нікотинова кислота) мінеральні та дубильні речовини. Цілющі властивості чаю зумовлюються всім комплексом речовин, що в ньому є. Стимулюючі властивості чаю зумовлені в основному кофеїном. Кофеїн збуджує центральну нервову систему і діяльність серця, зменшує проникливість судинної стінки, розширює судини головного мозку, підвищує артеріальний тиск, печінки, нирок, посилює діурез, пригнічує розвиток мікроорганізмів, має радіопротекторну та антиоксидантну дію. Внутрішньо - настій зеленого чаю (2 ч ложки сировини на 200 мл окропу настояти 10 хв, процідити) пити по 50 мл тричі на день. Зовнішньо - компреси, примочки і промивання настоєм зеленого чаю (1 ч ложку на 200 мл окропу, настояти 5 хв, процідити і охолодити до кімнатної температури).


ЧАПОЛОЧ ПАХУЧА - Зубровка душистая

Hierochloo odorata

Багаторічна трав’яниста кореневищна, з приємним запахом рослина родини тонконогих (злакових) заввишки до 80 см. Стебло голе, висхідне, гладеньке, з порожнистими меживузліми і потовщеними вузлами. Листки чергові, цілокраї, плоскі, на безплідних пагонах лінійні, загострені до 60 см завдовжки, зісподу зелені, голі, зверху – сіро-зелені; на квітконосних – лінійно-ланцетні, укорочені, з видовженими гладенькими або шорсткими піхвами. На межі пластинки і піхви є довгий гострий язичок. Квітки різнорідні, дрібні, яйцеподібні, трохи стиснуті з боків, з полиском, золотисто-бурі, 3-квіткові (серединні квітки двостатеві, бічні – чоловічі) колоски, що утворюють на верхівці стебла яйцеподібну розлогу волоть з тонкими гладенькими гілочками. Нижні квіткові луски в чоловічих квітках шкірясті, по краю війчасті з коротким остюком, що виходить біля верхівки або із середини спинки. Цвіте у травні – червні. Плід – зернівка. Чаполоч пахуча росте в соснових і мішаних лісах, вирубках, лісокультурних площах, галявинах. Для виготовлення галенових ліків використовують траву чаполочі, яку заготовляють після цвітіння рослини, видаляючи квіткові волоті. Трава чаполочі пахучої містить мелілотову і ферулову кислоти, кумарини, кумарову, сліди алкалоїдів. У народній медицині використовують настій трави чаполочі пахучої як засіб, що збуджує апетит і покращує травлення. В промисловості (лікеро-горілчаній) використовують для ароматизації вин і при виготовленні безалкогольних напоїв. Внутрішньо – настій трави (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють протягом 2-х годин) по 1 ст ложці 4 рази на день за 15 хв до їди.


ЧАСНИК ГОРОДНІЙ - Чеснок посевной

(часник, часнок, чеснок, чіснок, чісник, чосник)
Allium sativum

Часник городній - багаторічна, цибуляста, трав'яниста рослина, 100 см заввишки. Має складну цибулину, яка складається з окремих часток — цибулинок. Внутрішні частки довгасті, а зовнішні — потовщені. Вся цибулина має округлу, злегка сплюснуту форму всередині. Квітконосне стебло майже до середини вкутане листям, що виходить з піхви, і завершується голівчастим суцвіттям. Листки плоскі, лінійні, по середині згорнуті. В цибулинах часнику є глікозид аліїн і інші сірковмісні речовини (5-метил-, 5-етил-, 8-бутил-, 8-алкілцистеїн-сульфоксиди, 5-метилцистеїн і ін.), ефірна олія (до 0,4%), фітостерини, вітаміни (С—10 мг% , В1—0,08 мг% , В2 — 0,08 мг% , В6— 0,60 мг% , нікотинова кислота — 1,2 мг% ), органічні кислоти, вуглеводи, полісахарид інулін, жирна олія (сліди). До складу ефірної олії входять органічні сполуки сірки (алкілпохідні цистеїну, дивінілеульфіди, алілвінілсульфоксид). Мінеральний склад часнику характерний наявністю значних кількостей калію, магнію, фосфору, кальцію, натрію, заліза, марганцю, цинку, йоду, міді. З лiкувальною метою використовують свiжi цибулини. Часник городнiй стимулює видiлення шлункового соку i жовчi, посилює перистальтику кишечника, знижує артерiальний тиск, збiльшує амплiтуду i сповiльнює ритм серцевої дiяльностi, пiдвищує дiурез, розрiджує мокротиння, пригнiчує рiст злоякiсних пухлин, стимулює статеву дiяльність. Застосовують часник при вiдсутностi апетиту, атонiї шлунково-кишкового тракту, порушеннi травлення, гастритах з пониженою кислотнiстю, атеросклерозi, гiпертонiчнiй хворобi, набряках, неврозах, колiтах, злоякiсних пухлинах. Мiсцево використовують при себореї, гнiйних ранах, випадiннi волосся, плішивості, облисiннi. Внутрiшньо - одноразове вживання 2 - 3 зубцiв часнику в їжу (добова доза). Настiй зібців часнику (1 ч ложка потовченого часнику настоювати годину в 400 мл холодної кип'яченої води) пити по 3 ст ложки тричі на день до їди. Настоянку часнику на горiлцi (1:5) приймати по 15 крапель тричі на день до їди. Настій часнику використовують для підвищення захисних сил організму (імунітету). Для цього взяти 5 зубців часнику розтерти з дрібно нарізаним лимоном разом з цедрою, додати 500 мл охолодженої кип'яченої води, закрити і поставити в темне місце на 4 дні. Приймати виготовлену суміш по 1 ст ложці раз на день натще за 20 хв до сніданку. Зовнiшньо - аплiкацiї на дiлянки шкiри. Iнгаляцiї i тампони в нiс застосовують при простудах. Позбутися запальних болючих мозолів допомагає така мазь 2 головки часнику спекти, розтерти і змішати з такою ж кількістю вершкового масла. Розпарити місце, де утворилися, мозолі змастити виготовленою маззю, зверху покласти листок подорожника. Пов'язку необхідно змінювати тричі на день.


ЧЕБРЕЦЬ ПЛАЗКИЙ - Тимьян ползучий

(васильки, верест, матердушка, тим'як повзучий, цебрики, цебрець, цебричок, цибрик, щибрець, щабрик, щебрець, щобрик, чабер, чабрик, чебер, чебрець боровий, чепник, чибрик полонинський, чобрик)
Thymus serpiyllum

Багаторiчний низенький, з приємним запахом пiвкущик родини губоцвiтих заввишки до 20 см. Головне стебло повзуче, тоненьке, вкорiнене, закiнчується лежачим неплідним пагоном. Квiтконоснi гiлочки прямостоячi, круглястi, навкруг опушенi. Листки супротивнi, короткочерешковi, свiтло-зеленi. Квiтки неправильнi, рiзноріднi (або двостатевi), зiбранi у видовжене переривчасте з несправжнiми кiльцями суцвiття; вiночок блiдо-бузковий, двогубий. Цвiте у червнi - липнi. Плід складається з 4 однонасiнних горiшкоподібних часток. Росте на узлiссях, галявинах, серед чагарникiв, в сухих мiшаних i хвойних лiсах, на схилах. Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву в перiод цвiтiння. Трава чебрецю мiстить флавоноїди, ефiрну олiю, дубильнi та гiркi речовини, органiчнi кислоти. Препарати чебрецю плазкого мають заспокiйливу, спазмолітичну, знеболюючу, антибактерiальну, вiдхаркувальну дiю, посилюють видiлення шлункового соку. Галенові препарати застосовують при бронхiтах, бронхіальній астмi, коклюшi, кашлi, атонiї кишечника, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, зобі, артритах, анемiї, ревматизмi, невралгiї, набряках, злоякiсних пухлинах внутрiшнiх органiв. Мiсцево галенові препарати чебрецю використовують при гнiйних ранах i виразках, дерматитах, запальних процесах пiхви у жiнок, геморої. У побутi траву чебрецю застосовують як пряну рослину (служить приправою до м'ясних блюд). Внутрiшньо - настiй трави чебрецю (2 ст ложки сировини на 500 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Сироп iз трави чебрецю (2 ст ложки трави залити окропом, настоювати 1 год, процiдити, додати 300 г цукру або меду, прокип'ятити) вживати по 1 ч ложцi 4 рази на день при кашлi. Настоянку трави чебрецю (1:5) приймати по 15 крапель. Для лiкування алкоголiзму необхiдно взяти 4 ст ложки трави чебрецю і 1 ст ложку трави полину на 200 мл окропу, кип'ятити 5 хв. Вiдвар трави чебрецю плазкого (1:10) приймати по 1 ст ложцi тричі на день протягом трьох мiсяцiв. Галенові препарати чебрецю плазкого швидко знiмають явища абстиненцiї, при цьому зникають напруження i неприємнi вiдчуття в дiлянцi серця i кiнцiвках. У багатьох випадках при лікуванні алкоголізму уже через 12 днiв пiсля прийому вiдвару зникає потяг до спиртних напоїв.


ЧЕМЕРИЦЯ ЛОБЕЛІЙОВА - Чемерица Лобеля

(гірська чемериця, чемерика, чемерниця, черкес, чимiр, тарганник)
Veratrum lobelianum

Багаторiчна трав'яниста з товстим коротким кореневищем рослина родини лiлiйних заввишки до 200 см. Стебло грубе, цилiндричне, пряме, порожнисте, при основi оточене рештками старих листкiв, у верхнiй частинi й у суцвiттi пухнасте. Листки спiрально розмiщенi, великi, численнi, цiлокраї, верхнi - ланцетнi, загостренi. Квiтки полiгамнi, зiбранi в пiрамiдальну волоть; оцвiтина проста, жовтувато-зелена. Цвiте у червнi - липнi. Плід - яйцеподібно-тригранна коробочка. Росте в Карпатах на вологих лiсистих луках та по чагарниках. Використовують кореневище з корiннями. Заготовляють восени пiсля вiдмирання надземної частини рослини. Корiння i кореневище мiстять дубильнi речовини, алкалоїди, цукри, смоли, пiгменти. Алкалоїди чемерицi лобелієвої - гермiн, вератрозин, вератрамiн, вератрин, гермерин, протоверин, протовератрин. Смертельна доза 1 г свiжої рослини. Кардiотоксична доза настоянки чемериці - 20 мл. При загальній дії на організм алкалоїди чемериці збуджують, а потім збільшують силу скорочень серцевого м'яза, пригнічують соматичний і вегетативний відділи нервової системи, сповільнють ритм серця, посилюють скорочення м'язів кишечника. Зовнiшньо - настоянку чемериці (1:100, на горiлцi настоювати 12 днiв, процiдити) використовують для розтирання суглобiв, м'язiв при артритах, мiозитах, невралгiї. Симптоми отруєння: неприємнi вiдчуття в стравоходi, ротi, носi, кашель, головний бiль, болi в животi, пронос, головокружiння, нудота, слинотеча, блювання, погіршення роботи серця, зниження артерiального тиску (великi дози можуть пiдвищувати артерiальний тиск), пiдвищення тонусу скелетних м'язiв, порушення зору. Лiкування: промивання шлунка 2% розчином натрiю гiдрокарбонату разом із активованим вугiллям або 0,2% розчин танiну, сольовi послаблюючi, при болях вводять пiд шкiру промедол 1% - 1 мл, для нормалiзацiї дiяльностi серцево-судинної i нервової системи вводять під шкіру розчин кофеїну натрiю бензоат 10%-1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл. Внутрішньовенно вводять розчини глюкози 5 % - 500 мл (капельно), і кальцiю хлорид 10% - 10 мл. При брадикардiї - розчин атропiну сульфат пiд шкiру 0,1% - 1 мл. При низькому артерiальному-тиску розчин норадреналіну гідротартрат 0,2% - 1 мл, мезатону 1% - 1 мл. При підвищеному артеріальному тиску вводять адреноблокатори.


ЧЕМЕРНИК ЧЕРВОНУВАТИЙ - Морозник краснеющий

(гуньор, шпинс)
Helleborus purpuracens

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих, з коротким, товстим, косоростучим кореневищем, яке несе численні придаткові корені. Надземна частина складається з 2 - 4 товстих шкірястих прикореневих листків - темно-зелених, розміщених на довгих черешках. Квітки у чемерника брудно-фіолетові, з темними жилками, а всередині - жовтувато-пурпурні. Цвіте чемерник у квітні. Росте головним чином на схилах гір, в листяних лісах. Заготовляють кореневища - їх викопують після осипання насіння. Кореневища чемерника містять глікозиди (гелебригенін, гелеборин, гелебореїн, гельборсид, корельборин - подібні строфантину); стероїди, сапоніни, рамнозу, глюкозу, ефірні олії. Виявлено, що в невеликих дозах чемерник діє заспокійливо на центральну нервову систему. В гомеопатії препарати чемерника знайшли широке застосування при різних захворюваннях організму, нормалізує обмін речовин та функції інших органів і систем. Основна дія чемерника - кардіотонічна, місцево анестезуюча. Глікозиди чемерника володіють значною кардіотонічною активністю, яка перевершує майже у 10 разів активність глікозидів наперстянки. По характеру своєї дії вони більш близькі до глікозидів строфанта. Гомеопатична медицина використовує порошок кореневища чемерника для очищення організму, при фіброміомі матки, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, тиреотоксикозі, печінки, жовчновивідних шляхів, простатиті, ожирінні. Застосовують при серцевій недостатності як і препарати наперстянки. Внутрішньо - настій (1:300) приймати по 1 ст ложці тричі на день. Симптоми отруєння: подібні до отруєння рослинами, які містять серцеві глікозиди (наперстянка і інші). Лікування: призначають засоби такі само, як і при отруєнні серцевими глікозидами.


ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА - Череда трёхраздельная

(блохи циганські, дідові вуші, дзябран, купчак болотний, купчак дикий, собачi реп'яхи, собачки, стрiлки, причепа, ріжки козі, туриця, циганські вуші, чорнобривець болотяний)
Bidens tripartita

Однорiчна трав'яниста рослина родини айстрових заввишки до 100 см. Стебло прямостояче, голе, супротивно розгалужене. Листки короткочерешковi, супротивнi, трироздiльнi. Квiтки зiбранi в прямостоячi або пониклi, оточенi дзвоникоподібною дворядною обгорткою, поодинокi на кiнцях стебел та гiлок кошики. Зовнiшнi обгортки зеленi, внутрiшнi - червонуватi, з ясно-плiвчастим краєм. Усi квiтки в кошику двостатевi, трубчастi, жовто-коричневi. Цвiте у липнi - вереснi. Плід - сiм'янка з зазубреними щетинками. Росте як бур'ян у вологих мiсцях, на болотах. Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву в перiод бутонiзацiї рослини. Трава череди трироздільної мiстить вітаміни (А, С), флавоноїди (лютеолiн, бутеїн, сульфуретин), кумарини (скополетин, умбелiферон), дубильнi речовини, червоний флобафен, амiни, гiркоти, мiкро- та макроелементи. Настiй трави череди трироздільної проявляє бактерицидну, жовчогiнну, сечогiнну, протиалергiчну, протизапальну, ранозагоювальні властивостi. Настоянка череди трироздільної має гіпотензивний, спазмолiтичний ефект, седативний. Галенові препарати череди трироздільної застосовують при атеросклерозi, гiпертонiчнiй хворобi, гепатитi, холангiтi, холециститi, бронхiті, дiатезi, нейродермiтi, скрофульозi, виразках, подагрi, аритмії, неврозі, гнiйних ранах. Внутрiшньо - настiй трави (15 г на 400 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Зовнiшньо - вiдвар трави череди трироздільної (30 г на 1 л окропу) додають до ванни (для купання дітей при діатезі). Галенові препарати череди трироздільної застосовують для обмивання та примочки при дерматитах, гнійних ранах, опіках, екземі, для миття волосся при лусці.


ЧИНА ЛУЧНА - Чина луговая

(стручки журавлині, горошок жовтий, горошок журавлиний, горошок луговий, горошок потячий, чина жовта)
Lathyrus pratensis

Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових з тонким повзучим кореневищим. Стебло висхiдне, за рахунок листкових вусикiв - чiпке. Листки черговi. Квiтки неправильнi, двостатевi. Цвiте у червнi - липнi. Плід - довгастий, гладенький біб. Росте на узлiссях, серед чагарникiв, на луках. Трава чини лучної мiстить лейкоантоцiановi сполуки, органічні кислот, мінеральні речовини, алкалоїди, флавоноїди, вітаміни (особливо багато аскорбінової кислоти та каротину). Насiння має токсичнi для органiзму алкалоїди, що можуть спричинити нейротоксичну дiю. Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями встановлено, що настій трави чини лучної виявляє м'яку відхаркувальну дію. Настій трави чини вживають при абсцесі легень, пневмонії, гострому і хронічному бронхіті, а також проявляє снодійну дію. Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву чини лучної пiд час цвiтiння. Застосовують галенові препарати чини лучної при кашлi, бронхiтах, абсцесi легень, пневмонiї, безсоннi. Симптоми отруєння: при споживаннi насiння чини лучної, яке може бути домішкою до злаків з яких виготовляють муку, можливе отруєння яке протікає у вигляді парестезiї, гемiпарези, паралiчі кiнцiвок, м'язова слабість, порушення функції шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, центральної нервової системи та роботи серця. Лiкування: промивання шлунка значною кількіст води через зонд з додаванням активованого вугiлля, або слабким розчином перманганату калію, сольовi проносні засоби (магнiю або натрiю сульфат - 30 г солі розчиняють у 250 мл води і випити), сечогiннi засоби, внутрішньом'язово - розчин тiамiну бромiду 5% - 1 мл, розчин цiанокобаламiну 0,005% - 1 мл. При парезах і паралічах вводити пiд шкiру розчин прозерину 0,05% - 1 мл або галантаміну гідробромід 1% - 1 мл.


ЧИСТЕЦЬ БОЛОТЯНИЙ - Чистец болтный

Stachys palustris

Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих заввишки до 150 см. Має довгі підземні пазони з білуватими бульбоподібно, здутими, вкороченими меживузлями. Стебло чотиригранне, від основи підведено, просте або трохи розгалужене, вкрите негустими, короткими і довгими волосками. Стеблові листки видовженоланцетні, супротивні, з коротким черешком, при основі округлі, з країв пилчасті, на верхівці загострені з обох боків бархатисто опушені м'якими волосками. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 4 - 10-квіткові несправжні кільця, розсунуті в нижній і зближені у верхній частині загального колосоподібного суцвіття. Віночок червоно-фіолетовий, зовні коротковолосистий, двогубий, з суцільною трохи опуклою верхньою губою і трилопатевою спідньою, середня лопать якої округло-трикутна і вкрита темними плямочками. Цвіте з червні до серпня. Плід - складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Росте по всій території України по берегах водойм і як бур'ян у посівах, на болотах і луках, на парових полях і городах, особливо по вологих місцях. Траву чистецю болотяного заготовляють в період цвітіння рослини. У траві чистецю болотяного містяться бетаїнові сполуки, дубильні речовини, ефірна олія, органічні кислоти, мінеральні речовини. Галенові препарати чистецю болотяного проявляють седативну дію, гіпотензивну, регулюють менструації, підвищують секрецію жовчі, посилюють скорочення матки, мають протизапальну дію. У народній медицині настоянку чистецю болотяного застосовують при гіпертонічній хворобі, церебральних інсультах, істеричних припадках, епілепсії, серцево-судинній недостатності, маткових кровотечах. Зовнішньо настій чистецю використовують для полоскання горла при ангіні, обмивань і компресів при ранах, виразках і захворюваннях шкіри. Внутрішньо - настоянку (15 г сировини на 200 мл горілки, настояти 10 днів) по 20 крапель тричі на день. Настій (5 г сировини на 400 мл окропу настояти 50 хв) пити по 1 ст ложці тричі на день. Зовнішньо - настій трави (1:100) для промивання ран, полоскання горла. Зважаючи на те, що рослина отруйна, слід дотримуватись обережності і не перевищувати дози Симптоми отруєння: нудота, пронос, блювання, болi в животi, зниження артеріального тиску і чутливостi шкiри, сонливiсть.У важких випадках - почервоніння шкiри, судоми, порушення дихання, зниження артерiального тиску, втрата свiдомостi. Лiкування: промивання шлунка розчином калiю перманганату 0,1% - 500 мл або 2% розчин натрiю гідрокарбонату - 500 мл, послаблюючi i сечогiннi засоби, пiд шкiру вводять розчин атропiну сульфат 0,1% - 1 мл, при зниженні артеріального тиску вводять внутрішном'язово мезатон 1% - 1 мл, при процесах пригнiчення центральної нервової системи вводять внутрішньом'язово розчин камфори олійний 20% - 2 мл, кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, тiамiну бромiд 5% - 1 мл.


ЧИСТЕЦЬ ЛІСОВИЙ - Чистец лесной

Stachys sylvatica

Багаторічна трав'яниста, негустом'якоопушена рослина родини губоцвітих заввишки до 70 см. Стебло прямостояче, чотиригранне, вгорі розгалужене. Листки прості, супротивні, черешкові, темно-зелені, великозарубчасто-пилчасті, загострені. Нижні - яйцеподібні, з серцеподібною основою, верхні - ланцетні, решта - видовженояйцеподібні. Квітки двостатеві, неправильні, у 4 - 6-квіткових кільцях, які утворюють довге рідке суцвіття. Віночок темночервоний, з білими плямами на нижній губі. Цвіте у червні - липні. Плід - горішок. Росте по чагарниках, в лісах, по всій території України. Траву заготовляють в період цвітіння рослини. У траві чистецю лісового містяться: ефірна олія, дубильні речовини, бетаїнові сполуки (бетоніцин, стахідрин, турицин, тригонелін), органічні кислоти, холін, смоли, мікроелементи. Галенові препарати чистецю лісового виявляють протизапальну дію, кровоспинну, покращують роботу серця, знижують артеріальний тиск, заспокоюють центральну нервову систему. Настоянку трави використовують при маткових кровотечах різної етиології (атонія матки в післяпологовий період, запалення жіночої статевої сфери, розлади менструального циклу), для покращення кровообігу мозку в комплексі з іншими засобами, при серцево-судинній недостатності, гіпертонічній хворобі. Внутрішньо - настоянку трави чистецю лісового 1 ст ложку настоянки розводять у 150 мл кип'яченої води, пити по 50 мл тричі на день; рідкий екстракт (1:1 на 40% розчині спирту) по 20 крапель тричі на день.


ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ - Чистотел большой

(бородавник, сiре зiлля, старовина, зелемозень, земизово, волосник, гладушник, гладишник, глекопар, глисник, голова адамова, жовтило, жовтосік, ластовине зiлля, ластовичник, маслянка, печіночник, плодисток, прозорник, простудник, ростопасти, ростопа, самозелень, цинедонія, цвінталія, чистик, чистяк)
Chelidonium majus

Багаторiчна трав'яниста з оранжево-жовтим соком рослина родини макових заввишки до 80 см. Стебло цилiндричне, прямостояче, розгалужене. Листки перисторозсiченi, черговi, зверху ясно-зеленi, знизу - сизуватi, розсiяно опушенi. Квiтки двостатевi, правильнi з подвiйною оцвiтиною, на довгих квiтконiжках, в пазухах вузьких гострих приквiткiв, зiбранi на верхiвцi стебла у зонтикоподібнi суцвiття. Цвiте у квiтнi - вереснi. Плід - довга, стручкоподiбна коробочка. Росте пiд парканами, у садах, засмiчених мiсцях. Використовують висушену, iнколи свiжу траву чистотілу звичайного. Заготовляють траву у травнi - червнi, в перiод масового цвiтiння. Трава чистотiлу мiстить макро та макроелементи, алкалоїди (коптизин, стилопiн, протопiн, алокриптонiн, хелiдонiн, хелiрубiн, хелеретрин, холін, гістамін, берберин, спартеїн, тирамін, сангвирити, метиламін), органiчнi кислоти (лимонну, янтарну, яблучну), каротин, ефірну олію, кислоту аскорбінову, сапонiни, флавоноїди, вiтамiни, дубильнi речовини. Галенові препарати чистотiлу звичайного мають спазмолітичну, болезаспокiйливу, жовчогiнну, сечогiнну, послаблюючу, протипухлинну, протизапальну, седативну, протимiкробну дiю. Застосовують галенові препарати чистотілу при гепатитах, жовчнокам'янiй хворобi, холециститах, холангiтах, гастритi, подагрi, ревматизмi, стенокардiї, бронхіальній астмі, коклюшi, папiломатозi гортанi, псорiазi, гноячкових висипах на шкiрi, полiпозi кишечника, злоякiсних пухлинах внутрiшнiх органiв (затримує рiст i розвиток злоякісних пухлин), зобі, запорах. Позитивний терапевтичний ефект у клініці спостерігається при лікуванні подагри, стенокардії, гастриту, коклюшу. На основі чистотілу звичайного розроблено новий препарат "україн" для лікування онкологічних хворих. Внутрiшньо - настiй трави (5 г, або 1 ст ложка сухої сировини на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки настою тричі на день за 20 хв до їди. Зовнiшньо - ванни з додаванням настою трави (3 ст ложки сировини на 500 мл окропу) при шкiрних захворюваннях (гноячкові висипи на шкірі, еритематоз шкіри, рак шкіри, бородавки, мозолі), для стимулювання обмiну речовин. Для лікування бородавок та мозолів добрий ефект дає змазування їх щоденно свіжим соком чистотілу.


ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА - Черника обыкновенная

(афина, борівка звичайна, зборiвка, зборовиця, боровина, боровиця, яфини)
Vaccinium myrtillus

Розгалужений кущик з гостроребристими голими гiлками родини брусницевих заввишки до 60 см. Листки розташованi спiрально, суцiльнi, яйцеподібнi, майже сидячi, дрiбнозубчастi, зверху свiтло-зеленi, зiсподу блiдiшi. Квiтки правильнi, на коротких квiтконiжках, поодинокi, з рожевим відтінком, глечикоподібнi. Цвiте у травнi - червнi. Плід - куляста чорна ягода, достигає у липнi. Росте у листяних, хвойних, мiшаних лiсах Карпат i на полонинах. Давня легенда розповiдає, що колись мешканцi пралiсiв - гноми втратили свiй притулок, оскiльки люди довiдались про їхнi скарби i заходилися перекопувати землю, шукаючи схованки. Довго блукали гноми в лiсi, аж поки їм дав притулок чорничний кущик. Вiдтодi, вдячні гноми й порозселяли цi казковi кущики по всьому свiту. Використовують плоди i листя. Листя заготовляють пiд час цвiтiння. Плоди чорниці звичайної збирають коли вони повнiстю дозрiють. Плоди чорницi звичайної мiстять вiтамiни (А, В, С, РР), вуглеводи (глюкозу, сахарозу, фруктозу, пектини), органiчнi кислоти (лимонну, молочну, яблучну, янтарну, щавелеву), флавоноїди (гiперин, кверцетин, астрагалiн), антоціани (дельфiнiдин, iдаїн, мальвiдин, мiртилiн), феноли, мiнеральнi речовини макро та мікроелементи (залiзо, марганець, мідь, золото, селен, кобальт, срібло, цинк). Плоди чорниці містять багато дубильних речовин, рутину. Препарати чорницi мають антисептичнi, протизапальнi, сечогiннi, в'яжучi, жовчогiннi, спазмолiтичнi властивостi. Застосовують при проносах, гастритi, гепатитi, кровотечах, анемiї, набряках, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, цукровому дiабетi, анемiї, ревматизмi, псорiазi, лейкозі, ангiнi, бронхiті, циститi, уретритi, шлункових i кишкових колiках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт). У зв'язку з тим, що чорниця мiстить багато залiза, її доцiльно призначати при анемiї. Залiзо чорницi краще засвоюється порiвняно з лiкарськими препаратами, оскiльки в ягодах рослини його супутниками є аскорбiнова кислота та iншi кориснi для органiзму сполуки. Вживання ягiд чорницi покращує кровообiг у сiтчатцi ока, загострює нiчний зір. Внутрiшньо - холодний настiй (3 ст ложки сушених плодiв заливають 200 мл холодної кип'яченої води, настоювати 10 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Листя чорницi звичайної мають протидiабетичнi властивостi завдяки наявностi в ньому глiкозидiв (мiртилiн та неомiртилiн). Настiй листя чорницi (60 г листя на 1 л окропу, настояти 50 хв) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Корисним є вживання свіжого соку чорниці при захворюваннях серця, печінки, селезінки, проносах. Зовнiшньо - полоскання свiжим соком плодiв або настоєм (2 ч ложки плодів настоюють 15 хв на 200 мл окропу, процідити) при захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини; примочки i компреси із свіжого соку плодів або густого відвару листя (100 г плодів на 500 мл окропу).


ЧОРНОКОРІНЬ ЛІКАРСЬКИЙ - Чернокорень лекарственный

(гоб'яз, живокість, корінь собачий, корінь чорний, зурка лікарська, кафуйка, медунка собача, язик собачий)
Cynoglossum officinale

Дворiчна трав'яниста сiрувато-м'яко опушена рослина родини шорстколистих заввишки до 100 см. Стебло прямостояче, мiцне, просте або розгалужене, до самого суцвiття густо улистнене. Листки черговi, суцiльнi, видовжено-елiптичнi. Квiтки правильнi, двостатевi, в кiнцевих негустих однобоких завiйках, зiбраних волотевим суцвiттям; вiночок бруднопурпуровий, в зiвi з п'ятьма темнiшими бархатистими виїмчастими лусочками. Цвiте у травнi - червнi. Плід - горiшок вкритий гачкуватими шипиками. Росте на полях, уздовж дорiг, по засмiчених мiсцях. Для виготовлення галенових препаратiв використовують траву i корення. Траву збирають пiд час цвiтiння, корiння викопують восени. Усi частини рослини мiстять , глюкоалкалоїди (консолiдин), алкалоїди (циноглосин, циноглосеїн) дубильнi та гiркi речовини, смоли, вiтамiни, ефiрну олiю, барвники (алкалiн), мiнеральнi речовини, полiсахариди (iнулiн). Препарати чорнокореня мають протисудомнi, кровоспиннi, болетамувальнi, протизапальнi властивостi. Застосовують при колiках (кишкова, печiнкова), кашлi, кровотечах, проносах. Потовченi свiжi коренi прикладають до фурункулiв; на мiсця переломiв кiсток (для швидшого зростання) на волосисту частину голови при облисiннi (1 раз на день, курс 10 днiв). Вiдвар корiння служить для мiсцевих ванн, обмивань, примочок при ушибах, ранах, опiках, виразках, дерматитах. Сушену траву використовують для боротьби з гризунами, якi не витримують запаху рослини. Внутрiшньо - настiй (1 ч ложка трави або корiння на 200 мл окропу) приймати по 1 ч ложцi тричі на день. Свiжий сік iз корiння - по 5 крапель тричі на день пiсля їди. Зовнiшньо - обмивання, ванни, примочки з вiдвару коріння (4 ст ложки сировини на 1 л окропу). Симптоми отруєння: пригнiчення дихання i паралiч центральної нервової системи, серцево-судинної системи, розвивається курареподiбна дiя (розслаблення скелетної мускулатури) . Лiкування: промивання шлунка 2% розчином натрiю гiдрокарбонату з додаванням активованого вугiлля, антихолiнестеразнi засоби зворотної дії (під шкіру розчин прозерин 0,05% - 1 мл або галантамiну гiдробромiд 0,5% - 1 мл), стимулятори центральної нервової системи (кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, олiйний розчин камфори 20% - 1 мл, кардiотонiчнi (строфантин 0,05% - 1 мл) i судиностимулюючi засоби (мезатон 1% - 1 мл), штучне дихання.







Когда необходимо протезирование зубов киев, обращайтесь в лучшую клинику Киева КЭС.