лікар федорів


Каталог лікарських рослин - довідник лікувальних трав

Лікарські рослини - ФІТОТЕРАПІЯ

Лікування захворювань народними засобами


ЦИБУЛЯ ВЕДМЕЖА - Лук медвежий

(левурда, черемша)
Allium ursinum

Багаторiчна трав'яниста цибулинна рослина родини лiлiйних заввишки до 40 см. Цибулина довгаста, обгорнута прозорими білуватими оболонками. Стебло пряме, безлисте, тригранне. Листки еліптично-ланцетнi, прикореневi, плоскi. Квiтки двостатевi, правильнi, зiбранi в зонтикоподібне суцвiття. Цвiте у травнi. Плід - коробочка. Росте в тiнистих листяних i мiшаних лiсах Карпат. Для виготовлення галенових препаратiв використовують стебла з листками i цибулини. Надземну частину рослини заготовляють у травнi, а цибулини - пiсля дозрiвання насiння. Рослина мiстить вiтамiни, ефiрну олiю, ферменти (лiзоцим). Препарати цибулi ведмежої стимулюють видiлення шлункового соку i жовчi, посилюють перистальтику кишечника, пагубно дiють на аскарид (сприяють виведенню з кишечника гострикiв), знищують патогенну флору кишок i сприяють розвитку нормальної флори кишечника, знижують артерiальний тиск, сповільнюють ритм i збiльшують амплiтуду серцевих скорочень, розрiджують харкотиння, розширюють кровоноснi судини, мають фiтонцидну дiю. Застосовують при анорексiї, гіпертонічній хворобi, атеросклерозi, грипi, бронхiтi, пневмонiї, дизентерiї, cебореї, кашлi, глистнiй iнвазiї, гнiйних ранах i виразках, мiкозах, трихомонадному кольпiтi, коростi, випаданнi волосся, проносах, гастритах, для запобiгання вагiтностi (мiсцево). Внутрiшньо - настiй (1 ч. ложку подрiбненої на кашку цибулини настоювати години у 200 мл холодної кип'яченої води) приймати по 50 мл тричі на день до їди. Зовнiшньо - аплiкацiї на пошкоджені дiлянки. Iнгаляцiї: (кашку з цибулин вводять у нiздрi на ватці). Тампони: (потовчену цибулину загортають у марлю i щодня вводять у пiхву на 5 год ранком i ввечері.


ЦИБУЛЯ ГОРОДНЯ - Лук репчатый

Allium cepa

Багаторiчна трав'яниста сизувато-зелена цибулинна рослина родини лiлiйних заввишки до 80 см. Цибулина куляста або яйцеподiбна, приплюснута, з перетинчастими суцiльними жовтими внутрiшнiми лусками. Стебло трубчасте, без листя, пряме, обгорнуте пiхвами листкiв при основi. Листки дворяднi, трубчастi, гострi. Квiтки правильнi, двостатевi, зiбранi в кулясте, зонтикоподібне. Суцвiття - віночкоподібна, оцвiтина проста, зеленувато-бiла. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка. Цибулю городню вирощують як овочеву i лiкарську рослину. Використовують свiжу цибулю. Цибуля мiстить вiтамiни (А, В, C), ефiрну олiю, органiчнi кислоти (яблучну, лимонну, тiоцiанову, фiтинову), флавоноїди (епiреозид, кверцетин), цукри (мальтозу, глюкозу, сахарозу, фруктозу), мiнеральнi солi (калiй, залiзо, кобальт, марганець, селен, цинк, сiрку). Галенові препарати цибулі городньої стимулюють секрецiю i моторику шлунково-кишкового тракту, мають фiтонциднi, гіпоглікемічні, антисклеротичнi, холеретичнi властивостi, сперматогенну (посилює виділення сперми) активнiсть, змiцнює і сприяє росту волосся, покращує кровопостачання шкiри, лiкує вугрi, а також тривалонезаживаючі рани, екзему i фурункули, виразки. Застосовують при атеросклерозi, авiтамiнозах, цукровому дiабетi, гiпертонiчнiй хворобi, гiпертрофiї простати, статевій слабкості у чоловіків (імпотенції), коклюші, бронхітах, кашлi, атонiї кишечника. Мiсцево використовують при трихомонадному кольпiтi (кашку свiжої цибулi вкладають з тампоном у пiхву), при грипi (закапують соком цибулi нiздрi або клаптик марлi з кашкою цибулi) при випадiннi волосся, гнiйних ранах, а також для видалення мозолiв та бородавок. У народнiй медицинi слов'ян цибулею найчастiше лiкували виразки та рани, що довго не гоїлися. Цибулю необхідно їсти чоловiкам, у котрих виявлено неправильну функцiю простати. Цибуля знижує рiвень цукру в кровi. Внутрiшньо - настоянку цибулi городньої на горiлцi (1:5) приймати по 15 крапель тричі на день. При коклюшi треба звечора порiзати або потерти велику цибулину, покласти до порцелянового горнятка, додати 3 ст ложки кип'яченої холодної води i 2 ст ложки цукру, перемiшати, i залишити до ранку. Приймати по 1 ч ложцi через кожнi 3 години. При кашлi позитивний ефект дає і такий рецет: лушпиння вiд цибулин варити в 1 л води, до половини початкового об'єму. Процiдити, додати 100 г меду. Пити по 150 мл тричі на день. При гiпертрофiї простати вживають свiжий сік цибулi з медом (1:1) приймати по 1 ч ложцi тричі на день, застосовують також при злоякiсних пухлинах, анемiї, можна використовувати також саму цибулю в якості харчового продукта при аденомі простати, їсти щодня по 1 цибулині . Зовнiшньо - сік цибулi закапують у вухо при болю, втирають у шкiру голови для укрiплення волосся: на 2 год зробити будь-яку поживну маску для волосся, потiм змити. Втерти сік цибулi в шкiру голови, покрити полiетиленом зверху зав'язати хустиною або рушником. Через 30 хв волосся чистою промити водою, потім прополоскати у вiдварi який містиь листя кропиви та череди звичайної (1:10). Для укрiплення волосся i стимуляцiї його росту використовують також сумiш: шість частин вiдвару корiння лопуха, чотири частини соку цибулi, одна частина коньяку. Сумiш втирають у коренi волосся з допомогою зубної щiтки, потiм масажують масажною щiткою i через годину промивають волосся чистою водою. Сік цибулi городньої використовують для вiдбiлювання i зміцнення шкiри обличчя. Цибулиний сік запобiгає утворенню зморщок, знiмає набряки i синцi пiд очима. Для надання свiжостi та омолодження обличчя застосовують цибулю не тiльки зовнiшньо у виглядi масок, для кращого ефекту її треба також їсти регулярно щодня. При алергiчних висипах на шкiрi та екземi застосовують аплiкацiї (крохмаль i свiжий свинячий жир порiвну, а тертої цибулі додаємо наполовину менше). Аплiкацiю суміші прибинтувати на 30 хв тричі на день. Аби переконатися, що маска з цибулі не викличе подразнення, спочатку треба випробувати лікувальну суміш на невеличкій ділянці шкіри.


ЦИКЛАМЕН ЄВРОПЕЙСЬКИЙ - Дряква европейская

(фіалка альпійсбка)
Cyclamen vernum (Cyclamen europaeum)

Багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітих заввишки до 20 см. На кінці короткого або видовженого кореневища має приплюснуто-кулясту бульбочку. Листки прикореневі, прості, здебільшого вічнозелені, з серцеподібною формою. Квітки двостатеві, правильні, віночок карміново-червоний. Цвіте з серпня до жовтня. Плід - коробочка. Батьківщина цикламена європейського - гори Середньої Європи, Балканський півострів. Для медичних потреб використовують свіжі бульби, які заготовляють восени і зберігають у підвалах у вологому піску. Бульби цикламена містять сапонін, цикламен, який при гідролізі розщеплюється на аморфний сапогенін, цикламітерин і цукор. Експериментальними дослідженнями встановлено, що препарати цикламену виявляють протистоцидну активність, а за дією на серце схожі на препарати наперстянки. В гомеопатії цикламен використовують при розладах шлунково-кишкового тракту та при простудних захворюваннях. У народі цю рослину визнають як засіб, що допомагає при порушеннях менструацій і пов'язаних з ними нервових розладах, при порушеннях травлення, невралгіях, коліках внаслідок метеоризму та при ревматичних болях. Використовують цикламен і як зовнійшній засіб. Особливо ефективним вважається застосування рослини при головних болях простудного характеру, гайморитах і фронтитах. Внутрішньо - настій (1 ст ложка подрібненої сировини заливають 500 мл окропу, настояти 30 хв). Пити по 50 мл тричі на день. Настоянку (готують на 70% спирті у співвідношенні 1:10) по 30 крапель тричі на день. Зовнішньо - свіжий сік бульб по 2 краплі в обидві ноздрі. Лiкування: для попередження всмоктування проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калiю перманганату i штучно викликають блювання, дають активоване вугiлля (3 ст ложки на 500 мл води), сольовi послаблюючi i сечогiннi засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи та центральної нервової системи (кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, олiйний розчин камфори 20% - 1 мл, кардiотонiчнi i судиностимулюючi засоби (строфантин 0,05% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл), штучне дихання.


ЦИКОРІЙ ДИКИЙ - Цикорий обыкновенный

(батiжок, волошка городня, голубiй, терник, терпник, петровi батоги, придорожник, серпівник, синя плічка, синявка, цикорія)
Cichorium itibus

Багаторiчна трав'яниста розсiяно-волосиста з молочним соком рослина родини айстрових заввишки до 120 см. Стебло ребристе, прямостояче, з розчепiреними прутоподібними гiлками. Прикореневi листки в розетцi, стругоподібно-перистороздiльнi. Квiтки в кошиках, двостатевi, розташованих по 1 - 3 у пазухах листкiв. Вiночок голубий, язичковий. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - сiм'янка. Росте по канавах, вздовж дорiг, як бур'ян на засмiчених мiсцях. Для виготовлення галенових препаратів заготовляють коріння цикорію, рiдше - траву. Траву зрізають у перiод цвiтiння, коріня викопують восени. Корiння цикорiю мiстить цукри (фруктозу, левулозу), гiркий глiкозид (iнтибiн), пентозани, холiн. У травi є гiркi речовини (лактуцин, лактукоприн), кумариновий глiкозид (цикорин), тритерпени, вiтамiни. Галеновi препарати цикорію мають: сечогiнну, жовчогiнну, заспокiйливу, тиреостатичну дiю, стимулюють обмiн речовин. Галенові препарати цикорію застосовують при анорексiї, цукровому дiабетi, холециститах, гепатитах, неврозах, гiпертонiчнiй хворобi, тиреотоксикозi, атеросклерозi, колiтах, шкiрних захворюваннях (дерматити, екзема, тривалонезаживаючі виразки та рани), пов'язаних з порушенням обмiну речовин, нервових розладах, злоякiсних пухлинах, а також як замiнник натуральної кави i цiнну добавку до її сурогатiв. Внутрiшньо - вiдвар цикорію звичайного (2 ст ложки трави або 1 ст ложка корiння на 500 мл окропу, дати закипiти, i настоювати 1 год). Приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Зовнішньо - відвар коріння з травою цикорію звичайного (50 г сировини залити 500 мл окропу, кип'ятити протягом 10 хв) для примочок, компресів, промивання ран та виразок.


ЦИКУТА ОТРУЙНА - Вех ядовитый

(омег водяний, цикута)
Cicuta virosa (Oenanthe aquatica)

Багаторiчна трав'яниста рослина родини селерових. Стебло розгалужене, прямостояче. Листки двiчi, тричi перистi з лiнiйно-ланцетними кiнцевими долями. Квiтки зiбранi у зонтики. Кореневище м'ясисте, рiпоподібної або шароподібної форми. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - двосiм'янка Росте лiсових галявинах, на узлiссях, луках, засмiчених мiсцях. До складу корiння i кореневища входять алкалоїди (цикутоксин та iншi). У шлунково-кишковому трактi цикутоксин швидко всмоктується i пошкоджує центральну нервову систему (викликає судоми). Крiм алкалоїдiв, рослина містить фiтонциди, флавоноїди. Привертає увагу дiтей виглядом, приємним запахом i солодкуватим смаком, що нагадує петрушку. Кореневище на розрiзi подiлено поперечними перегородками на порожнини i камери, заповненi жовтим соком. Для виготовлення лiкарських препаратів викопують восени корiнь i кореневище, а траву збирають пiд час цвiтiння рослини. У народнiй медицинi та гомеопатiї застосовують мазь i настоянку трави i кореневища для зняття болю при ревматизмi, артритах, мiозитах. У гомеопатiї використовують препарати цикути iз свiжих кореневищ при епiлепсiї, правцю i судомах. Iнтоксикацiя може спостерiгатись навiть у тварин, і не тiльки при поїданнi рослини, але й пiд впливом фiтонцидiв, якi видiляє цикута. Симптоми отруєння: уже через 10 - 20 хв пiсля потраплення галенових препаратів цикути у шлунок вiдмiчається загальна слабiсть, нудота, блювання, болi в животi, у ротi солодкуватий присмак який змiнюється гiрким. Характерні симптоми при отруєнні цикутою - вiдчуття холоду по всьому тiлi, зниження чутливостi у кiнцiвках, скрегiт зубами, головокружiння, судоми, атаксiя (порушення координації тіла), серцево-судинна недостатнiсть, паралiч дихання. Лiкування: для попередження всмоктування цикутоксина проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калiю перманганату i штучно викликають блювання, дають активоване вугiлля (3 ст ложки на 500 мл води), сольовi послаблюючi i сечогiннi засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи. Для посилення дезiнтоксикацiйної функцiї печiнки вводять внутрiшньовенно розчин глюкози 40% -20 мл разом із кислотою аскорбiновою 5% - 1 мл, гiдрокортизон гемісукцинат 0,2% -1 мл, унітіол 5% - 5 мл, токоферолу ацетат 30% -1 мл, гемодез. При судомах призначають хлоралгiдрат в клiзмi (0,5 г), внутрiшньом'язово розчин барбамiлу 10% - 10 мл, дроперидол 0,25% - 1 мл, всередину амiналон, гамалон. Для нормалiзацiї функціонування серцево-судинної системи i дихання вводять пiд шкiру розчин кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20% - 2 мл. При брадикардiї розчин атропiну сульфат 0,1% - 1 мл пiд шкiру. При гострій серцевiй недостатностi вводять внутрiшньовенно розчин строфантину 0,05% - 1мл. При зниженому артерiальному тиску вводять розчин мезатону 1% - 1 мл. Постраждалому дають вдихати кисень.


ЦМИН ПІСКОВИЙ - Цмин песчаный

(блошки, котячi лапки, сварливець, сухарики, сухоцвiт, жовтушник, жовтяниця, золотуха, цварка, цмин, чмин)
Helichrysum arenarium

Багаторiчна трав'яниста з бiлоповстистим опушенням рослина родини айстрових заввишки до 20 см. Стебло прямостояче, в суцвiттi розгалужене. Листки цiлiснi, черговi, цiлокраї. Квiтки рiзнорiднi, дрiбнi, зiбранi в кулястi кошики, що утворюють густе щиткоподібне суцвiття. Обгортки кошикiв черепичастi, листочки їх - жорсткоплiвчастi, лимонно-жовтого кольору. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - сiм'янка. Росте в соснових лiсах та на схилах на пiщаному грунті. Заготовляють суцвiття на початку цвiтiння. Cуцвiття цмину мiстять вiтамiни (А, С, К ), флавоноїди (апiгенiн, наригенiн), флавоноїднi глiкозиди (кемпферол, салiпуринозид), стероїднi сполуки, барвники, ефiрнe олiю, кумарини (скополетин), гiркi i слизистi речовини. Галеновi препарати цмину піскового сприяють пiдвищенню секрецiї жовчi, мають антибактерiальну, спазмолiтичну, протизапальну дiю, посилюють секрецiю залоз шлунка i пiдшлункової залози, проявляють сечогiнну активність. Галенові препарати цмину піскового застосовують при холангiтах, гепатитах, жовчнокам'янiй i нирковокам'янiй хворобах, а також нирок i сечового мiхура, при кровотечах, набряках, раку печiнки та яєчникiв. Внутрiшньо - вiдвар суцвiть (10 г сировини на 200 мл окропу), приймати по 50 мл тричі на день за 20 хв до їди. Екстракт цмину (сухий) - по 1 г тричі на день.