Лiкарськi рослини Карпат - "Червона книга" України
"Червона книга" України - занесені до неї рослини
1. Плауноподібні (Lycopodiophyta)
1.1. Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ех Schrank et Mart. (Lycopodium selago L.)
ORDO: Плауни
FAMILIA: Баранцеві
Наукове значення: Голарктичний від на пд. межі свого ареалу.
Статус: I категорія.
Поширення:
Українські Карпати, Полісся, Розточчя, пн. частина лісостепової зони. Вид
поширений у Європі, Зх. і Сх. Сибіру, на Далекому Сході, у Серед. Азії, Пн.
Америці.
Місця зростання: Затінені вологі ліси, окраїни боліт, щебенисті схили, вологі грунти.
Чисельність: Популяції нечисленні, трапляються рідко.
Причини зміни чисельності: Збирання рослини як лікарської сировини, вирубування лісів, рекреаційне навантаження.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста жовтувато- або світло-зеленого кольору рослина.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заповідниках - Карпатському (біосферний) та Розточчя (природний) і заказниках, зокрема у Бущанському загальнодержавного значення (Острозький р-н Рівненської обл.). Слід виявити всі місцезнаходження виду, особливо у лісостеповій зоні, створити нові заповідні території.
1.2. Плаун колючий Lycopodium annotinun L.
ORDO: Плауни
FAMILIA: Плаунові
Наукове значення: Палеарктичний вид на пд. межі свого ареалу.
Статус: II категорія.
Поширення:
Українські Карпати, Полісся, зрідка - Волинська височина, Мале Полісся та
пн. частина лісостепової зони. Вид поширений у Зх. і Сх. Європі,
Середземномор'ї, на Кавказі, у Зх. і Сх. Сибіру, на Далекому Сході.
Місця зростання: Хвойні та мішані вологі ліси (утворює куртини).
Чисельність: Популяції численні, кількість їх зменшується.
Причини зміни чисельності: Вирубування лісів, рекреаційне навантаження, збирання населенням як декоративної рослини.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 см.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Поліському природному та Карпатському біосферному заповідниках, заказниках Полісся та Карпат. Слід постійно контролювати стан популяцій.
1.3. Молодильник озерний Isoetes lacustris L.
ORDO: Плауни
FAMILIA: Молодильникові
Наукове значення: Реліктовий вид.
Статус: II категорія.
Поширення: Зх. Полісся. Вид поширений також у Атлантичній і Центр. Європі, на Скандинавському п-ві, у Зх. Сибіру, Пн. Америці.
Місця зростання: Мілководдя мезотрофних озер з піщаним дном, на глибині 0,5-1,8 м.
Чисельність: Утворює зарості, переважно монодомінантні. Відомо два місцезнаходження.
Причини зміни чисельності: Забруднення озер та осушування болотних
масивів, що їх оточують.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 20 см.
Заходи охорони: Доцільно створити заказник загальнодержавного значення на оз. Воронки (Володимирецький район Рівненської обл.).
2.
Папоротеподібні (Polypodiophyta)
2.1. Адіант венерин волос Adiantum capillus-veneris L.
ORDO: Багатоніжки
FAMILIA: Адіантові
Наукове значення: Середземноморський вид на пн.-сх. межі ареалу.
Статус: I категорія.
Поширення:
Пд. берег Криму (біля водоспадів Учансу та Джур-Джур, околиці міст Ялти та
Місхора, вершини Ай-Петрі, Явлуз, Яузлар і Кастель). Вид поширений в
Атлантичній Європі, Сх. і Зх. Середземномор'ї, на Кавказі, у Серед. Азії.
Місця зростання: Вологі скелі (переважно вапнякові) та розколини, біля водоспадів, по берегах гірських річок і струмків.
Чисельність: Популяції нечисленні.
Причини зміни чисельності: Зменшення вологості повітря, порушення місць зростання, збирання як декоративної рослини.
Загальна характеристика: Багаторічна папоротева рослина заввишки 20-30 см.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у природних заповідниках - Ялтинському гірсько-лісовому та Мис Мартьян. Слід створити заказники в місцях зростання виду.
2.2. Марсилія чотирилиста Marsilia quadrifolia L.
ORDO: Марсилії
FAMILIA: Марсилієві
Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид.
Статус: I категорія.
Поширення:
Зх. Полісся (Шацькі озера), Закарпаття, степова зона (плавні Дунаю та
Дністра), зрідка - Правобережний Лісостеп. Вид поширений у Західній Європі
(крім пн. районів), на півдні Сх. Європи, Кавказі, в Ірані, Китаї, Японії,
Пн. Америці, Австралії, Африці.
Місця зростання: Мілководдя водойм зі стоячою водою, замулені береги; на пересихаючих влітку ділянках утворює наземну форму.
Чисельність: Популяції нечисленні, особливо у прибережних смугах водойм. Ряд популяцій не вивчено.
Причини зміни чисельності: Заростання водойм, їхнє забруднення, освоєння прибережної смуги, меліоративні заходи.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста (папоротева) водяна рослина (завдовжки до 22 см).
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Шацькому національному природному парку. Доцільно вивчити стан популяцій (зокрема, в Закарпатті та у заплаві Пд. Бугу), створити заказники.
2.3. Сальвінія плаваюча Salvinia natans All.
ORDO: Сальвінії
FAMILIA: Сальвінієві
Наукове значення: Реліктовий (третинний) від.
Статус: II категорія.
Поширення: На всій тер. України (в долинах Дніпра, Десни, Пд. Бугу, Сіверського Дінця та ін. рік) - спорадично. Вид поширений також у Центр. Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Серед. Азії, Зх. Сибіру, Китаї, Японії, Пн. Америці.
Місця зростання: Мілководдя прісноводних стоячих і малопроточних водойм (глибина 0,5-2,5 м) з мулисто-піщаними та мулисто-торфовими відкладами. У пониззях річок характерні угруповання виду, в ін. місцях утворює лише фрагм.
Чисельність: Популяції численні,
різко скорочуються в забруднених водоймах.
Причини зміни чисельності: Осушування екотопів, засолення та забруднення водойм.
Загальна характеристика: Однорічна трав'яниста (папоротева) водяна рослина завдовжки 10- 20 см.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в природних заповідниках: Дунайські Плавні, Луганському (Станично-Луганський відділ). Канівському, Розточчя та заказниках загальнодержавного значення (зокрема. Святе Озеро у Козелецькому р-ні Чернігівської обл.). Необхідно дослідити стан популяцій.
3.
Голонасінні (Gimnospermae (Pinophyta))
3.1. Яловець високий Juniperus excelsa Bieb.
ORDO: Кипарисові
FAMILIA: Кипарисові
Наукове значення: Реліктовий середземноморський вид на пн. межі ареалу.
Статус: II категорія.
Поширення: Пд. берег Криму (від мису Айя до Карадагу). Вид поширений
також на Балканському п-ві, о. Кріт, у Малій Азії, Зх. Закавказзі.
Місця зростання: Найчастіше - приморські круті схили (до вис. 400 м над рівнем моря), переважно південні, з щебенисто-кам'ян.
Чисельність: В угрупованнях рідколісь чисельний, в інших місцях росте невеликими групами та поодинці.
Причини зміни чисельності: Вирубування, рекреаційне навантаження, будівництво, недостатнє природне відновлення.
Загальна характеристика: Вічнозелене дерево заввишки до 15 м. Тривалість життя 600 років.
Заходи охорони: Охороняється в природних заповідниках - Ялтинському гірсько-лісовому. Мис Мартьян і Карадазькому, в заказниках загальнодержавного значення Аюдаг, Караул-Оба. Новий Світ, Канака та ін. Треба дослідити динаміку популяцій виду, ввести його в культуру.
3.2. Тис ягідний Taxus baccata L.
ORDO: Тисові
FAMILIA: Тисові
Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: III категорія.
Поширення: Українські Карпати, Передкарпаття, Кримські гори. Вид
поширений також у гірських районах Зх. і Пд.-Сх. Європи, у Середземномор'ї,
на. Близькому Сході, у Пн. Ірані, на Кавказі.
Місця зростання: Грабово-букові, букові та буково-хвойні ліси. На карбонатних породах, часто на вапнякових скелях, в ущелинах.
Чисельність: Налічується понад 40 місцезнаходжень. Популяції локальні, нечисленні, кількість їх скорочується.
Причини зміни чисельності: Масове вирубування у минулому заради цінної деревини.
Загальна характеристика: Хвойне дерево або кущ заввишки З- 16 м, з пластинчастою або гладкою корою. Росте повільно. Тривалість життя від 1 до 3 тис. років. Деревина важка, міцна, червоного кольору. Листки (хвоя) голкоподібнолінійні, темно-зелені, блискучі, знизу - світло-зелені, матові; отруйні (містять алкалоїд таксин). Насіння кістянковидне, їстівне. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у вересні - жовтні. Розмножується насінням і вегетативно. Тіньовитривала рослина.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому природному і Карпатському біосферному заповідниках, заказниках загальнодержавного значення Княждвірському (Коломийський р-н Івано-Франківської обл.). Тисовий Яр (Сторожинецький р-н Чернівецької обл.), Карабі-Яйла (Білогірський р-н, Крим), Великий Каньйон Криму (Бахчисарайський район) та ін. Рекомендується створити ботанічні резервати та пам'ятки природи у всіх місцях зростання тису ягідного, збільшити площі його насаджень (у лісах, ботанічних садах, парках).
3.3. Модрина польська Larix polonica Racib.
ORDO: Сосни
FAMILIA: Соснові
Наукове значення: Ендемічний вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: I категорія.
Поширення: Українські Карпати (урочища Кедрин і Манява). Вид поширений у Карпатах.
Місця
зростання: Переважно хвойні ліси (разом з сосною кедровою європей.
Чисельність: Популяції нечисленні.
Причини зміни чисельності: Вирубування заради цінної деревини.
Загальна характеристика: Дерево з м'якою хвоєю, що опадає на зиму, заввишки 20-30 м.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заказниках загальнодержавного значення - Кедринському (Тячівський р-н Закарпатської обл.) та Скит Манявський (Богородчанським р-н Івано-Франківської обл.). Вирощують у лісах, парках і ботанічних садах. Слід організувати генетичні лісові резервати, вирощувати модрину польську у лісових господарствах.
4. Покритонасінні (Angiospermae (Magnoliophyta))
4.1. Фіалка кримська Viola oreades Bieb.
ORDO: Фіалкові
FAMILIA: Фіалкові
Наукове значення: Реліктовий ендемічний кримсько-кавказький вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: III категорія.
Поширення: Гірський Крим (яйли). Вид поширений також на Кавказі.
Місця зростання: Лучно-степові угруповання кримських.
Чисельність: Популяції виду не численні.
Причини зміни чисельності: Зривання квітів на букети, залісення яйл.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 15 см.
Заходи охорони: Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках. Доцільно контролювати динаміку популяцій виду.
4.2. Верба трав'яна Salix herbacea L.
ORDO: Вербовоцвіті
FAMILIA: Вербові
Наукове значення: Реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом, арктоальпійський елемент флори.
Статус:
II категорія.
Поширення: Українські Карпати (масиви Свидовець з г. Близниця, Чорногора з вершинами Шпиці, Ребра, Менчелик, Піп-Іван). Вид поширений в Арктиці (циркумполярне), горах Європи, ва Алтаї, у Сибіру, Гімалаях, Пн. Америці.
Місця зростання: Скелясті схили та місця, де довго затримується сніг (на вис. 1750-2000 м над рівнем моря). Трапляється (на площах від 10 до 300 м2) в угрупованнях з ін. високогірними видами; зрідка утворює.
Чисельність: Популяції нечисленні, ценотично стабільні.
Причини зміни чисельності: Випасання худоби.
Загальна характеристика: Сланкий кущик заввишки 8-10 см із здерев'янілими підземними пагонами (столонами).
Заходи охорони: Охороняється у Карпатському національному природному парку та на тер. пам'ятки природи загальнодержавного значення Скелі Близниці у Рахівському р-ні Закарпатської області.
4.3. Мачок жовтий Glaucium flavum Crantz
ORDO: Макові
FAMILIA: Макові
Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на пн. межі ареалу.
Статус: II категорія.
Поширення:
Кримський п-в (пд. узбережжя. Керченський і Тарханкутський п-ви, прибережна
смуга між містами Євпаторією та Саками). Вид поширений також на узбережжі
Атлантичної Європи, у Середземномор'ї, Малій Азії, на Кавказі.
Місця зростання: Приморські піски та галечники, зрідка - вапнякові скелі та кам'янисто-щебенисті схили.
Чисельність: Трапляється спорадично. Популяції нечисленні, стабільні (100-130 екземплярів).
Причини зміни чисельності: Руйнування екотопів під час укріплення берегів, рекреаційне навантаження, збирання як лікарської сировини.
Загальна характеристика: Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-50 см.
Заходи охорони: Не здійснювалися. Доцільно виділити заповідні території на Керченському і Тарханкутському п-вах та у прибережній смузі між містами Євпаторією та Саками. Рекомендується вирощувати у ботанічних садах.
4.4. Підсніжник звичайний Galanthus nivalis L.
ORDO: Лілієцвіті
FAMILIA: Лілійні
Наукове значення: Європейсько-середземноморський вид на сх. межі ареалу.
Статус: II категорія.
Поширення: Українські Карпати, Закарпаття, Передкарпаття, Правобережне
Полісся, Лісостеп, Степ. Вид поширений також у Центр. Європі,
Середземномор'ї, Передкавказзі.
Місця зростання: Листяні ліси, галявини, чагарники.
Чисельність: Популяції локальні, здебільшого численні, багато з них регресує; спостерігається тенденція до зменшення кількості особин.
Причини зміни чисельності: Масове зривання на букети, викопування цибулин, рекреаційне навантаження.
Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 8-15 см.
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в природних заповідниках Медобори й Канівський та деяких заказниках Правобережжя. Необхідно контролювати стан популяцій.
5. Мохоподібні (Bryophyta)
5.1. Сфагнум вульфа Sphagnum wulfianum Girg.
ORDO: Листостеблові мохи
FAMILIA: Сфагнові
Наукове значення: Вид на пд.-сх. межі європейської частини ареалу.
Статус: III категорія.
Поширення:
Полісся (околиці м. Костополя Рівненської обл.; болото Бучмани поблизу с.
Білокоровичі та болото Озерянське поблизу с. Озеряни, обидва - в Олевському
р-ні Житомирської обл.). Вид поширений також у Гренландії, Пн. і Центр.
Європі, на Уралі, у Сибіру, на Далекому Сході, у Пн. Америці.
Місця зростання: Сирі та заболочені ліси; трапляється на стовбурах і пнях біля їхньої основи.
Чисельність: Даних немає. Нечисленні популяції знайдено у 1940 році.
Причини зміни чисельності: Не з'ясовані (можливо, осушення заболочених лісів).
Загальна характеристика: Дернинки сухі, жорсткі, не блискучі, від блідо-зелених до бурих і рожевих, часто строкатих на освітлених місцях. Стебла міцні, ламкі, 5-ребристі на зрізі, з 7-13 пучками галузок.
Заходи охорони: Не здійснювалися. Необхідно обстежити раніше відомі місцезнаходження з метою створення заказників. Слід з'ясувати чисельність виду та причини її зміни.
5.2. Лескурея складчаста Lescuraea plicata (Web. et Mohr.) Broth. (Ptychodium plicatum (Web. et Mohr.) Sc
ORDO:Листостеблові мохи
FAMILIA: Лескеєві
Наукове значення: Реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: III категорія.
Поширення:
Українські Карпати - масив Чорногора (урочища Гаджина і Кіз'ї Улоги),
Чивчинські гори (вершини Чивчин і Ротундул). Вид поширений у Центральній та
Пд. Європі, на Кавказі, у Пн. Америці.
Місця зростання: Субальпійський пояс. Трапляється на скелях і каменях з ґрунтовим покривом. Входить до складу килимової мохової синузії.
Чисельність: Утворює досить великі за площею, але нечисленні угруповання.
Причини зміни чисельності: Ерозійні процеси, пригнічення квітковими рослинами.
Загальна характеристика: Дернинки потужні, зелені або жовто-зелені, блискучі.
Заходи охорони: Охороняється у Карпатському національному природному парку. Необхідно контролювати стан популяцій, створити заказники в місцях зростання виду.
5.3. Птерогоній стрункий Pterogonium gracile (Hedw.) Sm. (Р. ornithopodioides Lindb.)
ORDO: Листостеблові мохи
FAMILIA: Левкодонтові
Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид. Єдиний в Україні представник роду.
Статус: III категорія.
Поширення:
Пд. берег Криму (околиці м. Алупки, г. Аюдаг), масив Карадаг (хребти
Карагач, Хоба-Тепе). Вид поширений у Європі, на Кавказі, у Зх. Азії, Африці,
Пн. Америці, на о-вах Мадейра, Мадагаскар, Азорських, Канарських.
Місця зростання: Затінені безвапнякові скелі та камені.
Чисельність: Трапляється звичайно невеликими скупченнями або окремими стеблами серед ін. мохоподібних. У Криму часто зростає разом з печіночням мохом фруланією тамарисковидною.
Причини зміни чисельності: Не з'ясовані.
Загальна характеристика: Дернинки нещільні, оливково-зелені або коричневі.
Заходи охорони: Охороняється на тер. Карадазького природного заповідника. Необхідно контролювати стан популяції, з'ясувати причини зміни чисельності.
6. Водорості (Algae)
6.1. Стигонема вічкувата Stigonema ocellatum (Dilw.) Thur.
ORDO:Синьозелені водорості
FAMILIA: Стигонемові
Наукове значення: Один з роз-виненіших у філогенетичному відношенні представників синьозелених водоростей.
Статус: III категорія.
Поширення: Полісся (Волинська та Київська області). Вид поширений у Євразії, Пн. Америці.
Місця
зростання: Стоячі води, болота, вологі скелі, грунт, дерева, валуни.
Чисельність: Трапляється поодинці. Спостерігається тенденція до скорочення.
Причини зміни чисельності: Меліоративні роботи.
Загальна характеристика: Слань однорічна багатоклітинна. Нитки завдовжки до 3 мм, рідше - 8 мм.
Заходи охорони: Охороняється у Шацькому національному природному парку. Необхідно взяти під охорону болота, де зростає вид, створити там заказники.
6.2. Диктіота дихотомічна Dictyota dichotoma (Huds.) Lamour (Ulva dichotoma Hudson)
ORDO: Бурі водорості
FAMILIA: Диктіотові
Наукове значення: Вид з бореально-тропічним ареалом, важливий для вирішення деяких питань ареології водоростей.
Статус: II категорія.
Поширення: Чорне м.- вздовж берегів Криму. Вид поширений також увздовж
чорноморських берегів Кавказу, в Середземному м. Атлантичному та Індійському
океанах.
Місця зростання: Скелі, каміння та черепашник (на глибині 3- 15 м).
Чисельність: Трапляється групами або окремими сланими.
Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування водойм).
Загальна характеристика: Слань заввишки 10-20 см, грубошкіря-ста, пласка, дихотомічнорозгалужена, сегменти завширшки 2- 5 мм; прикріплюється до субстрату численними ризоїдами.
Заходи охорони: Охороняється в Карадазькому природному заповіднику. Необхідно контролювати стан популяцій виду.
6.3. Філофора псевдо рогата Phyllophora pseudoceranoides (Gmel.) Newr. (Ph. membranifolia (Good. et Wood.) I
ORDO: Червоні водорості
FAMILIA: Філофорові
Наукове значення: Псевдореліктовий вид.
Статус: I категорія.
Поширення:
Пн.-зх. частина Чорного м. (філофорне поле Зернова). Вид поширений також
уздовж атлантичного узбережжя Європи, Ісландії, Фарерських о-вів.
Місця зростання: Черепашник (на глиб. 25-30 м).
Чисельність: Трапляється групами, швидко скорочується.
Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування водойм).
Загальна характеристика: Слань заввишки 8-20 см, кущиковидна. Стеблина сплющена (завтовшки бл. 1 мм).
Заходи охорони: Не здійснювалися. Слід контролювати стан популяцій виду.
7. Лишайники (Lichenes)
7.1. Тонінія келлера Тоnіnіа kelleri (Elenk.) Oliv. (Thalloedema, kelleri Elenk.)
ORDO: Сумчасті лишайники
FAMILIA: Лецидеєві
Наукове значення: Аридний вид на зх. межі ареалу.
Статус: I категорія.
Поширення: Пд. Степ (Херсонська область). Вид поширений також на півдні Сх. Європи, у Пд.-Зх. та Серед. Азії.
Місця
зростання: Міждернинні проміжки (на грунті) кострице-во-ковилового степу.
Чисельність: Відома одна популяція (біосферний заповідник Асканія-Нова). Зростає поодинці або невеликими групами.
Причини зміни чисельності: Розорювання степу, випасання худоби.
Загальна характеристика: Слань (завдовжки 1-3 см) лускато-накипна, утворює на поверхні субстрата горбкувату, щільнопритиснену кірку.
Заходи охорони: Охороняється у біосферному заповіднику Асканія-Нова. Слід контролювати стан популяції, виявити можливі місцезнаходження виду.
7.2. Рамаліна канарська Ramalina canariensis Steiner
ORDO: Сумчасті лишайники
FAMILIA: Рамалінові
Наукове значення: Середземноморський вид на пн. межі ареалу.
Статус: III категорія.
Поширення: Кримський п-в (масив Агармиш у
Гірському
Криму, урочище Новий Світ поблизу м. Судака, Севастополь - район Балаклави).
Вид поширений також у середземноморських районах Європи і Африки, на
Канарських о-вах.
Місця зростання: Морські узбережжя (вологі, добре освітлені місця), гілки чагарників, ялівцю, фісташки та ін. дерев, оголена деревина.
Чисельність: Трапляються досить великі групи.
Причини зміни чисельності: Порушення біотопів під впливом господарської діяльності (вирубування лісу, рекреаційне навантаження, забруднення повітря).
Загальна характеристика: Слань заввишки до 4 см, кущиста, прямостояча, м'яка, солом'яно-жовта або світло-сіро-зеленувата, місцями порожниста. Лопаті завширшки до 10 мм.
Заходи охорони: Охороняється у Карадазькому природному заповіднику й на тер. пам'ятки природи загальнодержавного значення Агармиський ліс. Необхідно виявити всі місцезнаходження та закартографувати їх, створити заказники, контролювати стан популяцій виду.
7.3. Аспіцилія щетиниста Aspicilia hispida Mereschk.
ORDO: Сумчасті лишайники
FAMILIA: Аспіцилієві
Наукове значення: Один з видів кочівних пустельно-степових лишайників (за межами осн. ареалу).
Статус: II категорія.
Поширення:
Кримський п-в (околиці міст Сімферополя та Євпаторії, Нікітська яйла). Вид
поширений також у Пд.-Сх. Європі, на Кавказі, Пд. Уралі, у Серед. Азії, Пн.
Америці.
Місця зростання: Глинисті, солонцюваті та кам'янисті ґрунти (пд. варіанти степів), гірські схили, яйли.
Чисельність: Трапляються великі групи, спостерігається тенденція до зменшення.
Причини зміни чисельності: Розорювання степових ділянок, випасання овець.
Загальна характеристика: Слань завширшки до 2,5 см, кущиста.
Заходи охорони: Не здійснювалися. Слід перевірити відомі та виявити нові місцезнаходження виду, створити заказники, контролювати стан популяцій.
8. Гриби (Fungi (Mycota, Mycophyta))
8.1. Гельвела мохната Helvella monachella Fr.
ORDO: Аскоміцети (Сумчасті гриби)
FAMILIA: Гелвелові
Наукове значення: Рідкісний вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: III категорія.
Поширення: Урочище Лиса Гора (Київ). Вид поширений також у Прибалтиці, Зх. Європі.
Місця
зростання: Грабові насадження (на ущільненому ґрунті).
Чисельність: Трапляється поодинці.
Причини зміни чисельності: Не з'ясовані.
Загальна характеристика: Шапинка (діаметр 2-3,5 см) каштаново-коричнева,
майже чорна, знизу біла, горбкувато-лопатева, вільна, місцями притиснута до
ніжки. Спори 18-20Х12-15 мкм, ши-рокоеліпсоїдні.
8.2. Печериця таблитчаста Agaricus tabularis Pk.
ORDO: Базидоміцети (Базидіальні гриби)
FAMILIA: Агарикові (Печерицеві)
Наукове значення: Ксеромеридіональний євразійсько-американський маловідомий вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: I категорія.
Поширення: Степ (відділи природних
заповідників:
Луганського - Стрільцівський Степ та Українського степового - Хомутівський
Степ і Кам'яні Могили; біосферний заповідник Асканія-Нова). Вид поширений у
Євразії, Пн. Америці.
Місця зростання: Цілинні степи.
Чисельність: Росте групами, іноді утворює відьмині кільця.
Причини зміни чисельності: Розорювання цілинних степів.
Загальна характеристика: Шапинка (діаметр 5-20 см) напівкуля-ста, з віком опуклорозпростерта, білувата, білувато-сіра, від дотику жовтіє, з таблитчасто-тріщинуватою або таблитчастокоміркува-тою (у вигляді заглиблених пірамідальних комірок) поверхнею.
Заходи охорони: Охороняється у природних заповідниках: Луганському, Українському степовому та біосферному заповіднику Асканія-Нова. Необхідно ввести вид до колекції чистих культур Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України.
8.3. Боровик королівський Boletus regins Krombh.
ORDO: Базидоміцети (Базидіальні гриби)
FAMILIA: Болетові
Наукове значення: Неморальний вид з диз'юнктивним ареалом.
Статус: I категорія.
Поширення:
Закарпаття (околиці с. Невицького Ужгородського р-ну, околиці с. Іванівки
Берегівського р-ну). Лісостеп (лісництво в Диканському р-ні Полтавської
обл.). Вид поширений у Євразії.
Місця зростання: Листяні, переважно букові та дубові ліси (на вапняковому Грунті).
Чисельність: Трапляється поодинці або групами з 2-3 плодових тіл.
Причини зміни чисельності: Збирання заготівельними організаціями та населенням.
Загальна характеристика: Шапинка (діаметр 5-10см) напівкуляс-та, з віком подушковидна, рожевувата, рожевувато-червона або фіолетово-червона (згодом блідне), гладенька, іноді трохи зморщена, бархатиста, пізніше гола, суха.
Заходи охорони: Не здійснювалися. Потрібно створити мікологічні заказники в місцезнаходженнях виду.